Вісник № 04. Економічні науки
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 13
- ДокументЕкономічна безпека підприємства: методологічна сутність та складові формування(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Зіненко, Костянтин Анатолійович; Кобєлєва, Тетяна ОлександрівнаМета статті полягає в дослідженні теоретико-методичних аспектів визначення дефініцій «безпека», «економічна безпека» та «економічна безпека будівельного підприємства». Доведено, що безпека суспільства характеризується як взаємозв'язок трьох складових: політичної стабільності, економічного процвітання та обороноздатності держави, що залежать, у свою чергу, як від певних внутрішніх, так і зовнішніх параметрів. Узагальнюючи розуміння суті безпеки автори стверджують, що безпека є категорією, яка характеризує стан захищеності для суб’єкта та можливість протистояти загрозам. Виділено та охарактеризовано сім етапів в розвитку дефініції «безпека», починаючи з античних часів і до нашого часу. Проводячи компаративний аналіз визначень науковців щодо суті економічної безпеки підприємства виділено два основні підходи до її розуміння відповідно яких можна систематизувати визначення: перший – вузький, відповідно якого економічна безпека розглядається з позиції захищеності та здатності підприємства усунути загрози; другий – значно ширший, до якого відносяться визначення що базуються на встановлені мети функціонування підприємства. Авторами доведено, що формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства потребує вивчення галузевої специфіки. Специфіка будівельної галузі полягає у впливі на інші галузі національної економіки країни. Вона є пріоритетною основою економічного зростання, формує структуру економіки шляхом реалізації частини інвестицій в основний капітал інших галузей виробництва. Обґрунтовано, що формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства потребує вивчення галузевої специфіки. Специфіка будівельної галузі полягає у впливі на інші галузі національної економіки країни. Вона є пріоритетною основою економічного зростання, формує структуру економіки шляхом реалізації частини інвестицій в основний капітал інших галузей виробництва. В авторському розумінні методологічна сутність економічної безпеки будівельного підприємства визначається як стан захищеності підприємства, що забезпечує стійке функціонування та досягання цілей підприємства в поточній діяльності та його розвиток у перспективі з урахуванням інтересів та взаємодії зацікавлених сторін. Узагальнення існуючих підходів до визначення складових економічної безпеки, зокрема, врахування особливостей виробничо-комерційної діяльності підприємств будівельної галузі, з метою забезпечення їх економічної безпеки виділено шість її складових: фінансова, техніко-технологічна, кадрова, ринкова, правова, екологічна. Запропонований перелік складових не лише дозволяє врахувати галузеві особливості їх діяльності, а і дає змогу окреслити фактори внутрішнього та зовнішнього середовищ які впливають на кожну з них і можуть здійснювати як стабілізуючий, так дестабілізуючий вплив на діяльність будівельних підприємств у процесі їх господарської діяльності.
- ДокументДослідження сучасного стану та визначення перспектив функціонування індустрії туризму та гостинності України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Стригуль, Лариса Станіславівна; Александрова, Вікторія Олександрівна; Жадан, Тетяна АндріївнаУ статті проаналізовано сучасний стан та визначення перспектив функціонування індустріїї туризму та гостинності України. Доведено, що проблема післявоєнного відродження та розвитку процесів сфери туристичного та готельно-ресторанного бізнесу нашої держави є досить актуальною, виходячи з її фінансово-економічного та соціального значення для відбудови економіки нашої країни. Досліджено рівень руйнацій який зазнала як країна в цілому так і сфера гостинності зокрема. Визначено доцільність створення єдиного універсального механізму для підвищення ефективності заходів та засобів протидії впливу кризових явищ на функціонування індустріїї гостинності з урахуванням нових викликів та передумов. Проаналізовано рівень збитків інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії росії проти України. Досліджено рівень податків що надійшли до державного бюджету від галузі туризму та індустрії гостинності у період воєнної агресії. Відображено картину бізнес-релокації по країні в цілому та різним сферам діяльності, туристичного бізнесу та особливо сфери гостинності. Доведено, що сфера гостинності і туризму функціонує лише частково навіть в тих регіонах в яких немає активних бойових дій. Досліджено рівень завантаженості готелів з урахуванням специфіки клієнтської бази, цінових категорій та послуг. Доказано, що культура, спорт та туристична сфера зазнали значних втрат внаслідок військових дій не тільки з точки зору їх розміру в загальній частині втрат, але й з точки зору моральної цінності. Виокремлено проблеми з якими стикнулась сфера туризму і гостинності внаслідок воєнної агресії росії, доведено, що вони є вагомим підгрунттям для визначення аспектів, напрямків та перспектив її повоєнного функціонування. Зроблено висновок, що важливим етапом її відновлення стане формування нових концепцій меморіалізації певних місць в Україні та створення маршрутів пам'яті, що дозволить розширити існуючу велику історико-культурну спадщину нашої держави та збільшити туристичні потоки з урахуванням шаленої зацікавленості всього цивілізованого світу українським народом. Культурна сфера є особливою частиною національної ідентичності і тому відновлення постраждалих культурних установ і об’єктів займатимуть важливе місце в процесі відбудови країни у післявоєнний час.
- ДокументУправління персоналом як фактор підвищення ефективності діяльності підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Погорєлова, Тетяна ОлексіївнаМетою даної статті є розгляд проблем, пов’язаних з впливом ефективності управління персоналом на ефективність господарської діяльності підприємств. Доведено, що основним джерелом економічного розвитку підприємства є його персонал. Персонал підприємства є важливим ресурсом підприємства, ефективність використання якого потребує особливої уваги. Роль людських ресурсів у високоефективному виробництві зумовлена їх здібностями, рівнем знань і кваліфікацією, до яких сьогодні висуваються все більш високі вимоги. Таким чином, одним із найефективніших способів підвищення економічного розвитку підприємства є поліпшення ефективності управління персоналом. Наголошується, що управління персоналом – це стратегічна функція, важливість якої зросла з неминучою потребою в глобалізації. Швидке зростання глобалізації бізнесу створило жорстке конкурентне середовище, де єдиний ефективний спосіб залишатися в конкуренції – це розвивати та вдосконалювати робочу силу. Для досягнення поставленої мети розглянуті основні напрями роботи менеджерів з персоналу. Особливу увагу приділено чотирьом основним моментам, які менеджери з персоналу повинні проаналізувати, щоб створити здорову та ефективну стратегічну функцію управління персоналом. Відзначається, що службою управління персоналом слід керувати та розвивати її разом із загальною стратегією для встановлення найкращої відповідності між підприємством, його працівниками та середовищем. Це вимагає систематичного узгодження організаційних цілей і процесів із потребами та можливостями співробітників. Це дозволить співробітникам отримати різноманітні можливості для навчання та розвитку. Це критично важливо, тому що, натомість, підприємства з більшою ймовірністю отримають конкурентну перевагу, та існує велика ймовірність того, що загальна ефективність організації та зв’язок між працівниками та підприємством покращиться. Зроблено висновок, що від ефективності та раціональності управлінської діяльності залежать успіхи підприємства, міра розкриття його економічного потенціалу.
- ДокументІнноваційні напрямки економічного розвитку світового ринку праці в умовах глобалізації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Передрій, Андреа Елізабет ЮріївнаУ статті проаналізовано економічну сутність світового ринку праці в умовах глобалізвції. Світовий ринок праці – це складна економічна система, що модифікується під впливом динаміки попиту та пропозиції трудових ресурсів на світовому ринку; під впливом особливостей становлення ціни на робочу силу, формування умов та розміру оплати праці, специфіки соціального захисту; кількісного та якісного руху та розміщення робочої сили в різних країнах світу; відмінностей у національних підходах щодо відтворення робочої сили, її професійної підготовки та перекваліфікації. В умовах глобалізації національні ринки праці швидко втрачають свою замкненість та відокремленість, стають складовими світового ринку праці. Стратегічні пріоритети розвитку світового ринку праці формуються під впливом різноспрямованої дії низки чинників: глобалізації та відкритості національної економіки, структурноінноваційних зрушень у світовій економіці, внаслідок активізації трудової міграції та посилення ролі міжнародних організацій як координаторів розвитку міжнародних економічних відносин [1]. Основні вигоди від міграції робочої сили дістаються країнам-реципієнтам. Оцінити масштаби не просто, тому що не усі вони піддаються кількісному обліку. Вони складаються з економії на підготовці фахівців у приймаючих країнах, вартості продукції і послуг, яка створюється іммігрантами в країні перебування, надходжень від податковування. Іммігранти, особливо нелегальні, вносять у доходи країни більший внесок, ніж вони одержують від суспільного сектора. Міжнародна міграція робочої сили набуває дедалі глобальнішого характеру. Сьогодні вона охоплює абсолютну більшість країн світу. Основними напрямками сучасних міграційних процесів є Північний та Південноамериканський регіон, Західноєвропейський ринок, Південно-Східна та Західна Азія, Африканська ділянка переселенських рухів. Саме тому дані процеси потребують регулювання з боку держав, що беруть участь в обміні трудовими ресурсами, та виваженої міжнародної міграційної політики.
- ДокументПроцес формування прибутку на підприємстві та оцінка управління ним(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Назарова, Тетяна Юріївна; Шевченко, Марина Миколаївна; Рибальченко, Інна АнатоліївнаУ статті розкривається економічна сутність прибутку, що є результатом діяльності підприємства і показником, який визначає її ефективність., узагальнено тлумачення авторів та їх підходи до визначення поняття "прибуток", виокремлено його спільні риси у роботах науковців. Доведено, що необхідність розуміння особливостей формування прибутку на підприємстві та його оцінки зумовлена прийняттям грамотних управлінських рішень задля його максимізації. Розглянуто механізм формування прибутку на підприємстві та його особливості, виокремлено основні фактори впливу на формування прибутку підприємства. Систематизовано основні джерела формування прибутку та обґрунтовано головну ціль управління формуванням прибутку на підприємстві. Визначено, що основною діяльністю підприємства є саме операційна діяльність, тому оцінка управління процесом формування прибутковості суб’єкта господарювання має бути спрямована саме на управління процесом формування прибутку від операційної діяльності. Зазначено, що управління прибутком на підприємстві є процесом розробки та прийняття ефективних управлінських рішень з метою максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періодах. Виділено основні групи показників для оцінки управління формування прибутку та зазначено формули для їх розрахунку, до яких відносяться: ефективність використання основних виробничих фондів, ефективність використання праці, ефективність використання матеріальних ресурсів, ефективність використання оборотних фондів. Доведено, що оцінка управління процесом формування прибутковості суб’єкта господарювання передбачає також оцінку показниками рентабельності.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »