Маркетинг людського потенціалу людей з особливими потребами

Abstract

В статті описано еволюцію переходу поняття «працівники», «трудові ресурси», «персонал», «людський капітал», «людський потенціал» в економічних школах. Визначено подібність та різницю між граничними на даний час поняттями «людський капітал», «людський потенціал», подано чітко елементи, які їх розрізняють. Визначено, що «людський капітал» - це сукупність людей працездатного віку, які формують суспільну корисність (кількісна одиниця праці та корисності). А «людський потенціал» - це сукупність людських знань, умінь, якостей, професіоналізму, рівня професійної адаптації та інтелектуальних здібностей, які формують напрямки досягнення поставлених економічних та соціальних цілей (якісна одиниця праці та корисності). З даного означення випливає формування нової парадигми відношення до особи, яка, незалежно від свого фізичного стану, обмеження чи придатності, є носієм потенціалу, який може зіграти позитивну і вагому роль в розвитку мікро- чи макроодиниці бізнесу, компанії, регіону, країни в цілому. Тому люди з обмеженими можливостями чи особливими потребами, з інвалідністю розглядаються як потенціал, суспільно корисний для країни. В даному контексті виділено поняття професійного маркетингу, орієнтованого на людину, який має зібрати в комплекс ступінь, вид та групу інвалідності осіб, визначити їх потенціал на ринку праці і запропонувати професії та робочі місця з поділом на працівників з інтелектуальними вадами та працівників з розладами та дисфункціями різного роду. Формування маркетингу, який зорієнтований на людину загалом і на особу з особливими потребами, не стояло на порядку денному до цього часу в жодній економічній чи соціально орієнтованій економічній школі. Тому дане питання є актуальним і доречним до вивчення. На цьому має будуватися нова теорія маркетингу людського потенціалу, яка повинна використовувати усіх людей працездатного віку для створення суспільного продукту. Методологічно тема була висвітлена з використанням методів аналізу та синтезу різних галузей: історіографії, маркетингу, психології, соціології, порівняння, припущення, моделювання.The article describes the evolution of the concept of "employees", "labor resources", "personnel", "human capital", "human potential" in economic schools. The similarities and differences between the currently marginal concepts of "human capital" and "human potential" are defined, and the elements that distinguish them are clearly presented. It was determined that "human capital" is a collection of people of working age who form social utility (quantitative unit of work and utility). And "human potential" is a set of human knowledge, skills, qualities, professionalism, the level of professional adaptation and intellectual abilities, which form directions for achieving set economic and social goals (a qualitative unit of work and utility). From this definition follows the formation of a new paradigm of relation to a person who, regardless of his physical condition, limitations or fitness, is a carrier of potential that can play a positive and important role in the development of a micro- or macro-unit of business, company, region, country as a whole. Therefore, people with limited opportunities or special needs, with disabilities are considered as a potential that is socially useful for the country. In this context, the concept of human-oriented professional marketing is highlighted, which should integrate the degree, type and group of disabilities of persons, determine their potential on the labor market and offer professions and workplaces with a division into workers with intellectual disabilities and workers with disorders and dysfunctions of various kinds. The formation of marketing, which is oriented to the person in general and to the person with special needs, was not on the agenda until now in any economic or socially oriented economic school. Therefore, this issue is relevant and appropriate for study. A new theory of human potential marketing should be built on this, which should use all people of working age to create a social product. Methodologically, the topic was covered using the methods of analysis and synthesis of various fields: historiography, marketing, psychology, sociology, comparison, assumptions, modeling.