Державна політика україни щодо забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб: напрями реформування

Abstract

Статтю присвячено визначенню напрямів удосконалення механізмів управління забезпеченням прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО), розроблених на основі результатів соціологічних досліджень та аналізу нормативно-правових документів. Основою емпіричних даних, задіяних в статті, стали результати соціологічного дослідження (N=1170 осіб), яке проводилося у червні-липні 2022 року науковцями кафедри соціології і публічного управління Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». У висновках зазначено, що завдяки діагностиці існуючої державної політики щодо забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб, вона характеризується обмеженістю інструментарію проведення кардинальних змін, неврахуванням об’єктивних чинників. Захист прав ВПО в даний час на необхідному рівні не реалізовано. Наявність значної кількості органів публічної адміністрації, нормативно-правових актів, що регулюють їх діяльність, за недостатньої ефективності їх застосування засвідчує несистемність у питаннях реалізації державної політики щодо забезпечення прав ВПО. Тому в умовах сьогодення слід ужити швидких заходів реагування з метою зменшення наслідків. Одним із дієвих механізмів удосконалення державної політики зазначено цифровізацію. Цифровізація всіх сфер життя в поєднанні з соціальними трансформаціями супроводжуються новими вимірами управління, які є незворотниминими та управління для реагування на запити громадян, зокрема ВПО. Зосередивши свою увагу на цій проблемі, Україна за підтримки демократичного світового суспільства здатна вирішити питання, пов’язані з ефективністю та надійністю функціонування державних і недержавних інститутів, що покликані забезпечувати розширення можливостей, прав та свобод внутрішньо переміщених осіб.

The article is devoted to determining the directions for improving the mechanisms of public administration to ensure the rights of internally displaced persons, developed on the basis of the results of sociological research and analysis of legal documents. The basis of the empirical data involved in the article was the results of a sociological study (N=1170 people), which was conducted in June-July 2022 by scientists from the Department of Sociology and Public Administration of the National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute». The conclusions noted that due to the diagnosis of the existing state policy to ensure the rights of internally displaced persons, it is characterized by a limited toolkit for conducting fundamental changes, and a failure to take into account objective factors. Protection of malware rights is not currently implemented at the required level. The presence of a significant number of public administration bodies, normative legal acts regulating their activities, with insufficient effectiveness of their application, testifies to the lack of system in the implementation of state policy to ensure the rights of IDPs. Therefore, in today’s environment, rapid response measures should be taken to reduce the consequences. Digitalization is indicated as one of the effective mechanisms for improving public policy. Digitalization of all spheres of life, combined with social transformations, is accompanied by new dimensions of public administration, which are irreversible and interconnected. This leads to the need to transform the model of public administration to respond to the requests of citizens, in particular, HPE. By focusing its attention on this problem, Ukraine, with the support of a democratic world society, is able to resolve issues related to the efficiency and reliability of the functioning of state and non-state institutions designed to ensure the expansion of opportunities, rights and freedoms of internally displaced persons.