Investigation of face milled surface topography on C45 workpiece assuming movement at 30° and 60° to feed direction

Abstract

When surfaces with anisotropic texture are moved in different directions related to their assembled counterpart during operation, the friction conditions change, as they are determined by the lay of the topographies. In the article, contributing to the exploration of this characteristic, we analyze the inhomogeneity of the topography on a face milled plane surface with a symmetrical setting in sections at an angle of 30° or 60° to the feed direction. Roughness profiles are recorded at 13 pointslocated equidistantly from each other in each measurement plane, and the degree and distribution of the roughness deviations are determined on the surface.

У цій статті автори досліджували шорсткість і неоднорідність рельєфу поверхні, відфрезерованої з симетричною установкою в плоских перерізах під кутом 30° і 60° до напрямку подачі, припускаючи, що підігнана поверхня може рухатися відносно в цих напрямках, де текстура є вирішальною в умовах тертя. Під час цього автори записали 7 рівновіддалених профілів у кожному напрямку вимірювання, охоплюючи якомога більшу довжину поверхні, щоб проаналізувати різницю в шорсткості. Мінімальні відхилення спостерігалися авторами в напрямку вимірювання під кутом 30° від вектора подачі, а значні розбіжності в площині під кутом 60°. Поряд з попередніми спостереженнями, можна передбачити, що коли кут площини вимірювання (і напрямку) від напрямку подачі збільшується до 90°, ступінь відхилення збільшиться. Результати показують, що переміщення підігнаної поверхні під час роботи в напрямку, що відрізняється від подачі на 30°, може не значно змінити умови тертя; однак збільшення кута до 60° може викликати значні зміни. У площині α характер зміни значень визначався в основному віддаленістю місця вимірювання від площини симетрії, де значення амплітудних параметрів дещо зменшувалися з віддаленням від неї. У напрямку з більшим кутом величина кута між площиною вимірювання та напрямком сліду від фрезерування мала домінуючий вплив на високий ступінь неоднорідності. Висота профілю була мінімальною в положенні, де площина вимірювання була майже дотичною до сліду різання. У напрямках вимірювання, відмінних від напрямку подачі, ширина слідів фрезерування завжди змінюється. У результаті, коли було встановлено те саме значення граничної довжини, крива хвилястості стала ймовірно періодичною вздовж напрямків вимірювання, а оцінювані профільні криві характеризувались висотами, відмінними від реальних. Для того, щоб вибрати відповідні умови оцінки, необхідні додаткові дослідження для вдосконалення методу.