Науково-освітня, організаційна та громадська діяльність академіка АН УРСР М. П. Барабашова (1894–1971)

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) за спеціальністю 032 – Історія та археологія (Галузь знань 03 – Гуманітарні науки). – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України, Харків, 2025. Дисертаційна робота присвячена дослідженню наукової біографії академіка АН УРСР М. П. Барабашова. Основні напрями наукової роботи ученого у галузі астрофотометрії та спектроскопії присвячені проблемам відбивної здатності різних тіл (закон відбиття місячних морів, альбедо земної кулі тощо); дослідженню розподілу яскравості на поверхнях планет та Місяця, у кулястих зоряних скупченнях та сонячних плямах (фотографічним шляхом та за допомогою різних світлофільтрів). Барабашов проводив оригінальні дослідження у галузі фізики планет та Місяця, які виконувалися за допомогою низки спеціальних лабораторних дослідів (дослідження розподілу яскравості на матовій кулі, визначення процесів, які відбувалися в емульсії фотоплатівок під час впливу на неї світла у різних фізичних умовах тощо). Основою дослідницької стратегії М. П. Барабашова було запровадження тривалих серій спостережень Місяця та планет за різних умов їх освітлення Сонцем, на підставі результатів яких було зроблено висновки про структуру поверхонь досліджуваних небесних тіл, властивостей їхніх атмосфер (зокрема, Марса, Венери, Юпітера та Сатурна), розпочато вивчення процесів, які відбувалися на планетах. Барабашов встановив, що місячну поверхню складають такі утворення як базальт, лава та інші продукти вулканічної діяльності з великою пористістю, що у подальшому було підтверджено під час дослідження Місяця космічними апаратами. Поступово навколо нього сформувався колектив однодумців, яких об’єднувала загальна проблематика та методика досліджень, ознаменувавши зародження харківської наукової школи планетології. Метою дисертаційної роботи є комплексний аналіз життя, наукової, педагогічної, організаційної та громадської діяльності академіка АН УРСР М. П. Барабашова, визначення внеску ученого у розвиток вітчизняної астрономічної науки та його впливу на організацію планетних досліджень в Україні та СРСР у середині ХХ ст. з метою створення достовірного наукового портрету ученого. Задля досягнення поставленої мети у дослідженні визначено конкретні завдання: проаналізувати ступінь дослідження проблеми в історіографії, з’ясувати стан джерельної бази, обґрунтувати методологію дослідження; провести реконструкцію висхідного змішаного родоводу М. П. Барабашова; окреслити віхи життєвого та творчого шляху М. П. Барабашова, розкрити етапи його становлення як науковця; обґрунтувати результативність науково-організаційної діяльності М. П. Барабашова протягом 1930-х – 1960-х рр.; встановити доробок ученого в організацію астрономічної освіти в Україні, відтворити факти багатогранної громадської діяльності М. П. Барабашова, зокрема щодо популяризації астрономічних знань; з’ясувати внесок М. П. Барабашова у розвиток планетних досліджень у період 1920-ті – початок 1970-х рр.; довести вплив М. П. Барабашова на процеси створення та діяльності Комісії з фізики планет Астрономічної ради АН СРСР у 1950-х – 1960-х рр., показати роль ученого в координації планетних досліджень в науково-дослідних установах СРСР; висвітлити факти щодо участі ХАО під керівництвом М. П. Барабашова у радянській космічній програмі у 1960-тих рр. Об’єкт дослідження – розвиток планетних досліджень у вітчизняних астрономічних установах на тлі загального піднесення астрономічної науки і освіти в Україні у середині ХХ ст. Предмет дослідження – науково-організаційна, педагогічна та громадська діяльність академіка М. П. Барабашова у галузі астрофізики, теоретичні здобутки та практичний внесок ученого у планетологію.The thesis for the degree of Doctor of Philosophy (PhD) in speciality 032 – History and archeology (Field of knowledge 03 – Humanities). – National Technical University ‘Kharkiv Polytechnic Institute’ of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2025. The thesis is devoted to the study of the scientific biography of the academician of the Ukrainian SSR Academy of Sciences M. P. Barabashov. The main directions of the scholar’s scientific work in the field of astrophotometry and spectroscopy are devoted to the problems of reflectivity of various bodies (the law of reflection of lunar seas, albedo of the Earth, etc.); the study of the distribution of brightness on the surfaces of planets and the Moon, in globular star clusters and sunspots (by photography and with the help of various light filters). Barabashov conducted original research in the field of planetary and lunar physics, which was carried out through a series of specialized laboratory experiments (studying the brightness distribution on a matte sphere, determining the processes occurring in the emulsion of photographic plates under the influence of light in various physical conditions, etc.). The basis of M. P. Barabashov’s research strategy was the introduction of a long series of observations of the Moon and planets under different conditions of their illumination by the Sun, based on the results of which conclusions were drawn about the structure of the surfaces of the studied celestial bodies, the properties of their atmospheres (in particular, Mars, Venus, Jupiter and Saturn), the study of the processes that had been taking place on the planets began. Barabashov established that the lunar surface is composed of such formations as basalt, lava, and other products of volcanic activity with high porosity, which was later confirmed during the study of the Moon by spacecraft. Gradually, a team of like-minded people formed around him, united by common problems and research methods, marking the birth of the Kharkiv scientific school of planetary science. The objective of the thesis is a comprehensive analysis of the life, scientific, pedagogical, organisational, and public activities of the academician of the Ukrainian SSR Academy of Sciences M. P. Barabashov, determination of the scientist’s contribution to the development of national astronomical science and his influence on the organisation of planetary research in Ukraine and the USSR in the mid-twentieth century in order to create a reliable scientific portrait of the scientist. In order to achieve this goal, the specific tasks have been identified in the study: to analyse the degree of research of the problem in historiography, to find out the state of the source base, to substantiate the research methodology; to reconstruct the ascending mixed genealogy of M. P. Barabashov; to outline the milestones of M. P. Barabashov’s life and creative path, to reveal the stages of his formation as a scientist; to substantiate the effectiveness of M. P. Barabashov’s scientific and organisational activities during the 1930s – 1960s; to establish the contribution of the scientist to the organisation of astronomical education in Ukraine, to reproduce the facts of the multifaceted public activity of M. P. Barabashov, in particular, to popularise astronomical knowledge; to find out the contribution of M. P. Barabashov to the development of planetary research in the 1920s – early 1970s; to prove the influence of M. P. Barabashov on the processes of creation and activity of the Commission on Physics of Planets of the Astronomical Council of the USSR Academy of Sciences in the 1950s – 1960s, to show the role of the scientist in coordinating planetary research in the research institutions of the USSR; to highlight the facts about the participation of the Kharkiv Observatory under the leadership of M. P. Barabashov in the Soviet space programme in the 1960s. The object matter of the study is the development of planetary research in domestic astronomical institutions against the background of the general rise of astronomical science and education in Ukraine in the mid-twentieth century. The subject matter of the research is the scientific, organisational, pedagogical, and public activities of academician M. P. Barabashov in the field of astrophysics, theoretical achievements, and practical contribution of the scientist to planetary science.