Обґрунтування можливості використання глюкозамінілмурамілдипептиду для профілактики хронічного запалення

Abstract

У дослідах на щурах на моделі вторинно хронічного запалення наведено патогенетичне обґрунтування використання глюкозамінілмураміл-дипептиду для профілактики хронічного запалення. Виявлено закономірності змін реакцій системи крові: клітинно-тканинну динаміку вогнища запалення, клітинний склад вогнища запалення, кістково-мозкове кровотворення, лейкоцитарну реакцію, вміст прозапальних та протизапальних цитокінів у периферичній крові, у динаміці вторинно хронічного запалення, що перебуває на тлі введення глюкозамінілмурамілдипептиду. Застосування глюкозамінілмурамілдипептиду при запаленні, яке хронізується, буде сприяти удосконаленню профілактики та патогенетичної терапії хронічного запалення.

In the experiments in rats, a model of secondary chronic inflammation presents a pathogenetic justification for the use of glucosaminylmuramyl dipeptide for the prevention of chronic inflammation. The regularities of changes in the reactions of the blood system were revealed: cell-tissue dynamics of the inflammation center, cellular composition of the inflammation center, bone marrow hematopoiesis, leukocyte reaction, content of proinflammatory and anti-inflammatory cytokines in peripheral blood, in the dynamics of secondary chronic inflammation, which is on the background of the introduction of glucosaminylmuramyl dipeptide. The use of glucosaminylmuramyl dipeptide in chronic inflammation will improve the prevention and pathogenetic therapy of chronic inflammation.