У пошуках метазасад сучасногї соціології, або стосовно праксіологічного потенціалу української соціології

Abstract

У статті праксіологію розглянуто як сучасне філософське підгрунття соціології. Обгрунтовується ідея, що імперативом праксіології є діяльність як універсальний спосіб модернізації соціальних систем і як спосіб пізнання. Показано праксіологічний потенціал вітчизняних соціологічних концепцій і теорій. У підсумку автори доходять висновку, що основний імператив праксіології полягаї в усвідомленні практики як базисного компонента теоретизування, в якому діяльність стає одночасно об'єктом і способом пізнання.