Гарантії захисту прав територіальних громад в Україні під час воєнного стану

Abstract

Стаття присвячена дослідженню особливостей захисту прав територіальних громад в Україні під час воєнного стану. Інтерес до цієї теми обумовлений збільшенням кількості випадків порушення прав територіальних громад через повномасштабне вторгнення. В статті встановлено що територіальна громада має право на вирішення питань місцевого значення в межах діючого законодавства, в тому числі щодо зхисту своїх порушених прав. Можливість територіальної громади звернутися до суду за захистом своїх прав виступає важливою, нормативно закріпленою, гарантією належної реалізації прав місцевого самоврядування в Україні. У роботі зазначається що однією з проблем реалізації такої гарантії виступає неможливість територіальної громади приймати участь у юридичному процесі через відсутність статусу юридичної особи. Однак, законодавством встановлюється, що це питання може бути вирішене шляхом представництва. Це представництво здійснюється органами місцевого самоврядування і утворює відповідний механізм захисту прав територіальної громади у суді. В роботі відзначається що представництво органів місцевого самоврядування в судовому про цесі може стикатися з рядом проблем. Серед них можна виділити недостатній рівень професійної кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування, конфлікт інтересів громади та органів місцевого самоврядування, обмежене фінансування тощо. Під час воєнного стану представництво з боку органів місцевого самоврядування ускладнюється факторами небезпеки для життя та здоров'я працівників органів місцевого самоврядування, переміщенням судів, необхідністю знання та застосування норм міжнародного права тощо. Відповідно, в статті аналізуються негативні фактори, які впливають на реалізацію гарантованого захисту прав територіальної гро мади, а також надаються окремі пропозиції щодо зменшення їх впливу та деактивації.

The article is dedicated to investigating the peculiarities of protecting the rights of territorial communities in Ukraine during martial law. The interest in this topic is motivated by an increase in the number of violations of territorial community rights due to full-scale aggression. The article establishes that a territorial community has the right to address issues of local significance within the framework of existing legislation, including the protection of its violated rights. The possibility for a territorial community to seek judicial protection of its rights is an important, normatively established guarantee of proper implementation of local self-government rights in Ukraine. The work notes that one of the problems in implementing such a guarantee is the inability of a territorial community to participate in legal proceedings due to the lack of legal entity status. However, legislation stipulates that this issue can be resolved through representation. Representation is carried out by local self-government bodies and constitutes an appropriate mechanism for protecting the rights of the territorial community in court. The work acknowledges that representation of local self-government bodies in judicial proceedings may encounter several problems. Among them are insufficient levels of professional qualification among local self-government officials, conflicts of interest between the community and local self-government bodies, limited funding, and so forth. During martial law, representation by local self-government bodies is further complicated by factors such as danger to the lives and health of local self-government officials, court relocations, the necessity of understanding and applying norms of international law, and others. Accordingly, the article analyzes the negative factors affecting the implementation of guaranteed protection of territorial community rights and provides specific proposals to mitigate their impact and deactivate them.