Дослідження ефективності екологічної політики в зниженні рівня забруднення повітря в промислових регіонах України

Abstract

У сучасних умовах трансформації національної екологічної політики та інтеграції України до європейських стандартів охорони довкілля проблема забруднення атмосферного повітря в промислових регіонах набуває особливої актуальності. Значне техногенне навантаження на повітряне середовище в окремих областях країни становить пряму загрозу екологічній безпеці та здоров’ю населення, що потребує системного аналізу результативності державних управлінських рішень у сфері скорочення обсягу шкідливих викидів. Мета статті – комплексно дослідити ефективність екологічної політики України щодо зниження рівня атмосферного забруднення в промислових регіонах. Методи дослідження містили елементи структурно-функціонального аналізу, регіонального моніторингу, просторово-часового порівняння та логіко-аналітичного узагальнення, що дало змогу оцінити ефективність державної політики у сфері охорони атмосферного повітря. Результати дослідження охоплюють аналіз динаміки викидів забруднювальних речовин у найбільш техногенно навантажених регіонах України. Окрім того, виокремлено основні інституційні, правові та економічні чинники, що впливають на результативність регуляторних механізмів, а також розроблено схему причинно-наслідкових зв’язків між державною екополітикою, її інструментами та змінами в екологічному стані повітря. У висновках підсумовано, що, попри загальну тенденцію до зниження рівня викидів забруднювальних речовин в окремих промислових регіонах України, загальний рівень атмосферного забруднення залишається високим. Водночас виокремлено системні проблеми, зокрема фрагментарність реалізації екологічної політики, формальний контроль за дотриманням стандартів, недостатність економічної мотивації для підприємств. Узагальненням роботи стали практичні рекомендації щодо вдосконалення регуляторного середовища з орієнтацією на Європейський зелений курс, цифровізацію моніторингу, стимулювання екологізації промисловості та посилення участі громад в ухваленні рішень. У перспективі доцільно зосередитися на оцінюванні ефективності конкретних механізмів стимулювання та аналізі результативності політики в межах окремих територіальних громад і кластерів промислового розвитку. Under the current conditions of environmental policy transformation and Ukraine’s integration into the European environmental protection standards, the issue of air pollution in industrial regions is gaining critical importance. Signifiant technogenic pressure on the air environment in certain areas of the country poses a direct threat to ecological security and public health, necessitating a systematic analysis of the effctiveness of state policy measures aimed at reducing harmful emissions. The aim of this article is to conduct a comprehensive study of the effctiveness of Ukraine’s environmental policy in reducing atmospheric pollution in industrial regions. The research methods included elements of structural-functional analysis, regional monitoring, spatial-temporal comparison, and logical-analytical generalization, which allowed assessing the effctiveness of state policy in the fild of atmospheric air protection. The results of the study encompass an analysis of the dynamics of pollutant emissions in the most heavily industrialized regions of Ukraine, the identifiation of key institutional, legal, and economic factors inflencing the effctiveness of regulatory mechanisms, and the development of a causal relationship model between environmental policy tools and changes in air quality indicators. Conclusions. The fidings confim that while certain industrial regions demonstrate a tendency toward emission reduction, the overall level of atmospheric pollution remains high. Systemic issues were identifid, including fragmented policy implementation, insuffient regulatory control, and a lack of economic incentives for enterprises. The study resulted in practical recommendations for improving the regulatory environment with a focus on the European Green Deal, the digitalization of environmental monitoring, industrial greening incentives, and the strengthening of public participation in decision-making processes. Further research should focus on evaluating the effctiveness of specifi incentive mechanisms and analyzing policy outcomes at the level of territorial communities and industrial clusters.