Еколого-правові особливості європейських та українських критеріїв хімічної якості води

Abstract

У статті досліджено перші кроки імплементації Україною базових еколого-правових категорій і визначень законодавства Європейського Союзу у сфері «якість води й управління водними ресурсами». Зазначено, що ця діяльність почалася не з гармонізації засадничих понять, до яких належать «забруднення», «забруднювальні речовини», «якість води», як слід було б для збереження концептуальної єдності, а одразу перейшла на рівень еколого-правового інституту інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом. Такий стрибковий перехід ігнорує принципові відмінності в поняттєвих засадах, зокрема щодо критеріїв якості води, стандартів якості довкілля та пов’язаних із ними понять. Неузгодженість викликає дивергентний розвиток державної політики у сфері охорони вод відносно європейських вимог. Подолання змістовних відмінностей згаданих понять є однією з головних наукових проблем апроксимації Водного кодексу України й підзаконних актів до вимог Директиви 2000/60/ЄС. Дослідження виходило з того, що норми стосовно якості вод і засобів її регулювання утворюють в обох законодавствах відповідні інститути. Європейські стандарти якості довкілля та українські показники якості води порівнюються за шістьма їх структурними компонентами. Водночас використовуються два поняття з Водного кодексу України: «хімічний стан масиву поверхневих вод» і «гранично допустима концентрація речовини у воді». Виявлено, що принципові відмінності між цими поняттями й стандартами якості довкілля виникають через різне цільове спрямування: господарське для Водного кодексу України й водоохоронне в Директиві 2000/60/ЄС. На першому етапі імплементації стандарти якості довкілля не отримали відбиття в системі базових понять Водного кодексу України. Відмова від поняття стандарти якості довкілля у Воднім кодексі України має наслідком правові некоректності й істотні прогалини у сфері регулювання підзаконними актами, зокрема щодо так званих специфічних речовин. Зазначено про необхідність зміни парадигми української охорони вод із господарської на екологічну, яку слід починати з рецепції базових європейських понять, зокрема стандартів якості довкілля. Усунення розбіжностей вимагає імплементації в українське водне законодавство європейського механізму поділу забруднювальних речовин за небезпекою для довкілля, черговістю боротьби з ними й за вимогами до регулювання їхнього скидання, а також включення поняття стан-дарти якості довкілля та його похідних у Водний кодекс України.

The article examines the first steps of Ukraine implementation of basic environmental and legal categories and definitions from EU legislation in the field of “water quality and water resources management”. It is noted that this activity did not begin with the harmonization of basic concepts, which include “pollution”, “pollutants”, “water quality”, as it should be to maintain conceptual unity, but immediately moved to the level of environmental and law institute of integrated management of water resources on a basin basis. This leapfrog ignores fundamental differences in conceptual principles, in particular of water quality criteria, environmental quality standards (EQS), and related concepts. This causes a divergent development of Ukrainian policy in the field of water protection in relation to European requirements. Overcoming the substantive differences between these concepts is one of the main scientific problems for approximation of the Water Code of Ukraine (WCU) and its bylaws to the requirements of Directive 2000/60 / EC (WFD). The study was based on the fact that the law norms on water quality and means of its regulation form the appropriate law institutions in both legislations. European EQS and Ukrainian water quality indicators are compared by their six structural components. Two concepts from WCU are used for analytic comparison namely “chemical condition of the massif of surface waters” and “maximum admissible concentration of substance in water”. It was found that the principal differences between these concepts and EQS arise due to their different target areas: economic needs for WCU and water protection in WFD. At the first stage of implementation, the EQS was not reflected in the system of basic concepts of WCU. The rejection of the concept of EQS in the WCU results in legal inaccuracies and significant gaps in the field of bylaws regulation, in particular, regarding the so-called specific substances. It is noted about the need to change the paradigm of Ukrainian water protection from economic to environmental, which should begin with the reception of basic European concepts, in particular, EQS. Elimination of discrepancies requires the implementation in Ukrainian water legislation of a European mechanism for the separation of pollutants according to environmental hazards, the order of their control and the requirements for regulating their discharge, as well as the inclusion of EQS and its derivatives in WCU.