Від масової культури до культурної індустрії (про поєднання культури та економіки наприкінці ХХ та початку ХХІ століття)

Abstract

Дана стаття присвячена поняттю креативної економіки і ролі творчості та інновацій в сучасному світі. Розглянуто креативну економіку, що розмежовується на ряд окремих галузей – креативних індустрій, однією з яких є культурна індустрія, що є об’єктом даного дослідження. Витоки культурної індустрії сягають ще ХІХ століття і пов’язані з можливістю тиражування мистецтва і поширенням масової культури. Чисельні недоліки поєднання промисловості та культури були осмислені багатьма філософами ХХ століття, але сьогодні можливо відмітити і позитивні моменти, пов’язані з цим. Проаналізовано концепцію «креативного міста», яка продовжує вивчення великих міст після урбаністики. За Ч. Лендрі це свого роду філософія сучасного міста, в якому творчість і творчий потенціал є головною рушійною силою. Культурні мапи регіонів країни пов’язані із долею інноваційності і креативності в економіці та формуванням нових культурних стандартів. Розглянуто хаби, коворкінги, кластери як сучасні простори для продукування нових ідей. Наведено приклади їх функціонування в Харкові. Публічний простір є основою креативного міста. Підкреслено потребу генерування творчих ресурсів в економічне зростання міст із залученням інвестицій. Доведено, що рівень «креативності» міста спирається на такі показники, як: культурне життя, креативна економіка та сприятливі умови для розвитку культури та креативності, а також те, що позитивними наслідками розвитку креативних індустрій є використання прикладних творчих практик, інновацій, що змінюють соціальний простір ззовні і зсередини, генерація прибутку, створення робочих місць та повага до інтелектуальної власності. Розкрито актуальність креативної економіки та культурних індустрій для майбутніх досліджень з урахуванням збільшення культурного сектору в економіці. Констатовано, що «креативність» стає основним поняттям сучасної економіки, незалежно від галузі.