Effects of biological age and aging rates on the expression of risk factors in patients with arterial hypertension and type 2 diabetes mellitus

Abstract

Objective: biological age has been given a large role in determining the significance and contribution to the general concept of risk factors in recent years. The relevance of determining the rate of aging is also due to the fact that the rate of aging may have a real prognostic value for assessing the health of both an individual and groups exposed to one or another risk factor. The aimof the present paper was to study the biological age, to assess the rate of aging in persons with high cardiovascular risk (CVR), as well as to carry out search for possible correlations of agerelated indices of aging and some risk factors. Methods: During 2016-2018, 96 patients (42 men and 54 women), whose mean age was 62.66 ± 4.21 years, with AH stage II (disease duration of 10.2 ± 3.7 years) and DM2T, disease duration of 4.1 ± 2.4 years) were included in the study. The biological age and rate of aging was investigated by the method of V.P. Voitenko et al. Results: Physiological aging was observed in 9.38% (9/96) patients, in 31.25% (30/96) therewas a delayed rate of aging, in 59.38% (57/96) -an accelerated rate of aging (ARA). ARA was characterized by a more pronounced body mass index, fasting blood glucose level, insulin resistance degree. In men, ARA was observed 2 times more frequently than in women. The most significant correlations between the indices characterizing the biological age and the rate of aging were recorded with systolic, diastolic and pulse arterial pressure. Conclusion: Thus, the complex ofanthropometric and metabolic disorders can act as an initiating syndrome of accelerated aging, thereby aggravating the existing cardiovascular risk.

Введення: біологічному віку в останні роки відводиться велика роль у визначенні значущості та внеску в загальну концепцію факторів ризику. Актуальність визначення швидкості старіння зумовлена також тим, що швидкість старіння може мати реальне прогностичне значення для оцінки стану здоров’я як окремої людини, так і груп, що піддаються тому чи іншому фактору ризику. Метою цього проекту було вивчення біологічного віку, оцінка швидкості старіння осіб з високим серцево-судинним ризиком (CVR), а також пошук можливих співвідношень вікових показників старіння та деяких факторів ризику. Методи: протягом 2016-2018 рр. 96 пацієнтів (42 чоловіки та 54 жінки), середній вік яких склав 62,66 ± 4,21 року, з АН IIстадії (тривалість захворювання 10,2 ± 3,7 року) та ДМ2Т, тривалість захворювання 4,1 ± 2,4 року) були включені в дослідження. Біологічний вік та темпи старіння досліджували за методом В.П.Войтенка та спіавт. Матеріали та методи: Фізіологічне старіння спостерігалося у 9,38% (9/96) пацієнтів, у 31,25% (30/96) мав місце уповільнений темп старіння, у 59,38% (57/96) -прискорений темп старіння (ПТС ). ПТС характеризувався більш вираженим індексом маси тіла, рівнем глюкози крові натще, вираженістю інсулінорезистентності. У чоловіків ПТС спостерігався в 2 рази частіше, ніжу жінок. Найбільш значущі кореляційні зв'язки між показниками, що характеризують біологічний вік і темпи старіння, були з систолічним, діастолічним і пульсовим артеріальним тиском. Таким чином, комплекс антропометричних, гемодинамічних та метаболічних порушень може виступати в ролі ініціюючого синдрому прискореного старіння, посилюючи тим самим наявний кардіоваскулярний ризик.