Адаптивні стратегії формування потенціалу промислового підприємства

Abstract

У статті досліджено теоретико-концептуальні засади адаптивних стратегій формування потенціалу промислового підприємства. Встановлено, що сталий розвиток господарюючих суб’єктів та ефективне формування їх потенціалу забезпечується лише при реалізації інтегрованих сценаріїв адаптивної стратегії, що передбачає прийняття економічних рішень для уникнення впливу негативних впливів і активного сприяння позитивним чинникам, оскільки лише за цих умов досягається максимальна доступність ресурсів, що дозволяє розвивати конкурентні переваги та потенціал. Виявлено особливості адаптивної стратегії суб’єктів господарювання, які відображають цільність, динамічність, системність, комплексність, мультифакторність, варіативність, системність, ризик-орієнтованість цього поняття. Визначено основні чинники впливу на формування потенціалу промислового підприємства. До екзогенних чинників віднесено вплив технологічних, соціально-політичних, нормативно-правових, міжнародних, виробничих, комерційних, фінансових, природно-екологічних, демографічних, геополітичних умов. До ендогенних враховано вплив критеріїв стратегії окремих функціональних сфер (маркетинг, виробництво, кадри, фінанси, наукові дослідження та розробки), розподіл ресурсів та структуру капіталовкладень, наявну систему нівелювання ризиків, особливості технологічного процесу тощо. Зазначено проблеми формування потенціалу підприємства, серед яких ризик дефіциту будь-якого виду ресурсів, залежність від якості логістичних мереж, обмежені можливості щодо залучення коштів, недостатній обсяг попиту та пропозиції на внутрішньому ринку, недостатня забезпеченість кадрами високої кваліфікації, порушення ритмічності виробництва, висока невизначеність на внутрішньому та зовнішньому ринках, пов’язана з його нестабільністю, а також недосконалістю законодавчої бази. Для вирішення та нівелювання негативних наслідків вищезазначених проблем запропоновано фокусування на можливостях використання адаптивних стратегій та наведено їх систематизацію із виокремленням стратегій кастомізації, інтеграції, реінжинірингу, диверсифікації, поглинання та концентрації. Отримані результати дозволяють підвищити обґрунтованість прийнятих рішень щодо формування потенціалу підприємства шляхом вибору адаптивної стратегії у специфічних умовах невизначеності.The article examines the theoretical and conceptual foundations of adaptive strategies for the formation of the potential of an industrial enterprise. It has been established that the sustainable development of economic entities and the effective formation of their potential is ensured only by the implementation of integrated scenarios of adaptive strategy, which involves making economic decisions to avoid the influence of negative influences and actively promote positive factors, since only under these conditions is the maximum availability of resources achieved, which allows to develop competitive advantages and potential. The peculiarities of the adaptive strategy of business entities are revealed, which reflect the integrity, dynamism, systematicity, complexity, multifactoriality, variability, systematicity, risk-orientation of this concept. The main influencing factors on the formation of the potential of an industrial enterprise are determined. Exogenous factors include the influence of technological, socio-political, regulatory, international, industrial, commercial, financial, natural-ecological, demographic, geopolitical conditions. Endogenous includes the impact of strategy criteria of individual functional areas (marketing, production, personnel, finance, scientific research and development), resource allocation and structure of capital investments, existing system of risk mitigation, features of the technological process, etc. The problems of forming the company's potential are described, including the risk of a shortage of any type of resources, dependence on the quality of logistics networks, limited opportunities for attracting funds, insufficient volume of demand and supply in the domestic market, insufficient supply of highly qualified personnel, disruption of the rhythm of production, high uncertainty on domestic and foreign markets, connected with its instability, as well as the imperfection of the legislative framework. To solve and level the negative consequences of the above-mentioned problems, it is proposed to focus on the possibilities of using adaptive strategies and their systematization is given, with the identification of strategies of customization, integration, reengineering, diversification, absorption and concentration. The obtained results make it possible to increase the validity of the decisions made regarding the formation of the company's potential by choosing an adaptive strategy in specific conditions of uncertainty.