Особливості політичної девіації як технологія роботи з електоратом

Abstract

У статті автор розглядає особливості політичної поведінки людей у період виборчих кампаній. Вибори − це особливий вид діяльності в якому електорат може проявляти свою девіантну поведінку. У той же час, політична еліта, використовуючи об’єктивні й суб’єктивні фактори може маніпулювати поведінкою електорату. Автор виділяє форми політичної девіації. Особливе місце займають різні види пропаганди. Автор показує перехід політичної поведінки із соціально прийнятної до відхиленої від норми. Також автор доводить, що у випадку комплексного маніпулювання з урахуванням регіональних особливостей, в електорату формується не протестна поведінка, а згода й підтримка правлячої еліти, навіть за умови різкого погіршення рівня життя. Таким чином, в окремому випадку політичні девіації стають нормою в окремо взятій державі.В статье автор рассматривает особенности политического поведения людей в период избирательных кампаний. Выборы это особый вид деятельности в котором электорат может проявлять свое девиантное поведение. В тоже время, политическая элита, используя объективные и субъективные факторы может манипулировать поведением электората. Автор выделяет формы политической девиации. Особое место занимают различные виды пропаганды. Автор показывает переход политического поведения из социально принятого в отклоняющееся. Также автор доказывает, что в случае комплексного манипулирования с учетом региональных особенностей, у электората формируется не протестное поведение, а согласие и поддержка правящей элиты, даже при условии резкого ухудшения уровня жизни. Таким образом, в отдельном случае политические девиации становятся нормой в отдельно взятом государстве.In the article, the author considers the peculiarities of political behavior of people during election campaigns. Elections are a special kind of activity in which the electorate can manifest its deviant behavior. At the same time, the political elite, using objective and subjective factors can manipulate the behavior of the electorate. The author highlights the forms of political deviation. A special place is occupied by various types of propaganda. The author shows the transition of political behavior from socially accepted to deviating. The author also argues that in the case of complex manipulation, taking into account regional peculiarities, the electorate is not formed by protest behavior, but by the consent and support of the ruling elite, even under the condition of a sharp deterioration in living standards. Thus, in a separate case, political deviations become the norm in a single state.