Експериментальне дослідження впливу супозиторіїв "Меланізол" та "Клімедекс" на біохімічні показники крові при неспецифічному вагініті

Abstract

Неспецифічний (аеробний) вагініт – нетрансмісійне захворювання піхви, що зустрічається в широкому віковому діапазоні. Поширеність його становить від 8 до 11 % у вагітних жінок і від 5 до 24 % у жінок, які звертаються зі скаргами до гінеколога. В зв’язку з цим особливої актуальності набуває питання удосконалення терапії вагінітів. Мета дослідження. Дослідження біохімічних змін у венозній крові на тлі експериментального вагініту у щурів за умов лікування супозиторіями «Меланізол» та «Клімедекс». Матеріали та методи. Вплив досліджуваних препаратів проводили на моделі експериментального вагініту, викликаного шляхом одноразової внутрішньопіхвової аплікації іританту у нелінійних щурів-самиць. Результати. Встановлено, що на тлі експериментального неспецифічного вагініту в групі нелікованих тварин відмічалось достовірне підвищення рівня загального білка та рівня аланінамінотрансферази у сироватці крові, що вказує на наявність запальної реакції в організмі щурів. Рівень сечовини мав тенденцію до збільшення, але ці зміни не були достовірними. При вивченні показників лужної фосфатази та лактатдегідрогенази у крові тварин вірогідних відмінностей серед досліджуваних груп не відмічалося. Досліджувані супозиторії «Меланізол» та «Клімедекс» достовірно знижували рівень загального білка у порівнянні з групою нелікованих тварин, а також відновлювали рівні змінених сечовини та аланінамінотрансферази, не поступаючись за ефективністю препарату порівняння «Мікожинакс», та достовірно перевершували за цим показником препарат порівняння «Гравагін». Висновки. Вагінальні супозиторії «Меланізол» та «Клімедекс» проявили виразну протизапальну активність на тлі експериментального вагініту і є перспективними лікарськими засобами для лікування неспецифічних вагінітів.Nonspecific (aerobic) vaginitis is a non-transmissible vaginal disease that occurs in a wide age range. Its prevalence ranges from 8 to 11% in pregnant women and from 5 to 24% in women who complain to a gynecologist. In this regard, the question of improving the therapy of vaginitis becomes especially relevant. Aim. To study biochemical changes in the venous blood on the background of the experimental vaginitis in rats in conditions of the treatment with suppositories “Melanizol” and “Klimedeks”. Materials and methods. The effect of the drugs was studied on the model of the experimental vaginitis caused by a single intravaginal irritant application in non-linear female rats. Results. It was found that on the background of the experimental nonspecific vaginitis in the group of untreated animals there was a significant increase in the level of total protein and the level of alanine aminotransferase in the serum. It indicates the presence of an inflammatory reaction in the body of rats. The urea levels tended to increase, but these changes were not significant. When studying the indicators of alkaline phosphatase and lactate dehydrogenase in the blood of animals no significant differences were observed among the groups studied. The suppositories “Melanizol” and “Klimedeks” under research significantly reduced the level of total protein compared to the group of untreated animals, and also restored the levels of the altered urea and alanine aminotransferase without inferiority to the effectiveness of the reference drug “Micogynaks”, and reliably exceeded the effect of the reference drug “Gravagin” by this indicator. Conclusions. Vaginal suppositories “Melanizol” and “Klimedeks” have shown an expressed anti-inflammatory activity on the background of the experimental vaginitis and are promising drugs for the treatment of nonspecific vaginitis.