Інструменти законодавчого регулювання скидання забруднюючих речовин в Європейському союзі та в Україні

Abstract

У статті досліджено європейський еколого-правовий інститут регулювання скидання забруднюючих речовин із точкових джерел у поверхневі води та проблеми його імплементації в українське водне законодавство. Визначено, що українські базові критерії якості води – гранично допустимі концентрації речовин принципово відрізняються від європейських стандартів якості довкілля за своїм цільовим призначенням, формою та змістом. Також визначено, що у сучасних українських умовах головним європейським інструментом дотримання стандартів якості довкілля щодо пріоритетних для ЄС забруднюючих речовин є зони змішування зворотної води, за характеристиками яких водокористувачам мають встановлюватися нормативні обмеження на скидання забруднюючих речовин: граничні значення виділення або допустимі скиди. Нині зони змішування як правовий регулятор скидання забруднюючих речовин в екологічному та водному законо-давстві України de jure не застосовуються. Вони використовуються в Україні de facto як інженерне поняття гідравліки водних об’єктів у методичних документах для встановлення граничних допустимих скидів речовин із метою дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій речовин у воді. Для першочергової імплементації європейського регулювання скидання забруднюючих речовин в українське водне законодавство треба: здійснити в останньому законодавче поділення забруднюючих речовин за їх значенням для охорони вод; визначити та включити у Водний кодекс України та підзаконні акти європейське поняття стандарту якості довкілля; запровадити списко-вий підхід до регулювання скидання забруднюючих речовин з огляду на ризик їх шкідливого впливу; кодифікувати вимоги різних актів щодо охорони вод від забруднення у складі Водного кодексу України. Шляхом порівняння законодавчих інструментів регулювання скидання забруднюючих речовин виявлено наявність значних відмінностей між європейськими та українськими еколого-правовими вимогами до зон змішування та необхідність їх усунення у процесі імплементації.