Хірургічне лікування захворювань хірургічне лікування захворювань щитоподібної залози, ускладнених компресійним синдромом трахеї

Abstract

Захворювання щитоподібної залози, ускладнені компресійним синдромом трахеї. є однією з найбільш тяжких патологій торакальної хірургії. Єдиним способом врятувати пацієнта від задухи є оперативне лікування, що виконано невідкладно або терміново. Метою дослідження є аналіз результатів невідкладного та термінового хірургічного лікування захворювань щитоподібної залози, ускладнених компресійним синдромом трахеї. Матеріали та методи. До дослідження включено 167 пацієнтів, які надійшли до клініки ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМН України» у екстреному порядку та оперовані за невідкладними та терміновими показаннями з приводу компресійного синдрому трахеї. Усі хворі поділені на 2 групи, залежно від термінів виконання екстрених хірургічних утручань: I група хворих це ті, яким виконані хірургічні втручання за невідкладними показаннями протягом першої доби. Їх було 52 (31,1 %); ІІ група пацієнтів — це 115 (68,9 %) оперованих за терміновими показаннями протягом другої та третьої доби з моменту надходження. Для порівняння середніх абсолютних значень використовувався критерій (t) Стьюдента. Для порівняльного аналізу відносних показників застосовувався критерій χ². Довірчі інтервали розраховані за допомогою методу Фішера. Результати. Проведено аналіз видів, обсягу та результатів невідкладних та термінових хірургічних оперативних утручань з приводу компресійного синдрому. Виявлено, що у хворих на диференційовані форми раку щитоподібної залози групи за терміновими показаннями частіше виконувались радикальні операції, ніж пацієнтам групи за невідкладними показаннями. За невідкладних хірургічних утручань радикальні операції виконані у 8 (22,9 %) випадках. У групі пацієнтів, які перенесли термінові втручання, цей показник у 2 рази вищий — 23 (52,3 %) пацієнтів (p ≤ 0,05). Однак ранні післяопераційні ускладнення спостерігалися у 4 рази частіше в групі з невідкладними показаннями (p ≤ 0,05). Висновки. Хірургічне лікування хворих на тяжкі розлади дихання при компресійному синдромі має бути спрямоване, перш за все, на усунення причини шляхом максимально повного видалення утворення щитоподібної залози. Для визначення оптимального обсягу оперативного втручання на доопераційному етапі доцільно проводити імуноцитохімічне дослідження з визначенням ступеня проліферації тканини щитоподібної залози. Для визначення термінів операції у хворих на важкі розлади дихання при захворюваннях щитоподібної залози необхідно виконати спірографію, що дозволить об'єктивно оцінити можливість передопераційної підготовки та покращити результати хірургічного лікування. Виконання термінових утручань збільшує можливість радикальних хірургічних утручань та зменшує частоту післяопераційних ускладнень з 21,2 % до 5,2 %.

Diseases of the thyroid gland complicated by tracheal compression syndrome are one of the most severe pathologies of thoracic surgery. The only way to save a patient from suffocation is surgical treatment performed immediately or urgently. The aim of the study is to analyze the results of urgent and emergency surgical treatment of thyroid diseases complicated by tracheal compression syndrome. Materials and methods. The study included 167 patients who were admitted to the clinic of the State Institution “V.T. Zaitsev Institute of General and Emergency Surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” on an emergency basis and operated on for urgent and urgent indications for tracheal compression syndrome. All patients were divided into 2 groups, depending on the timing of emergency surgical interventions: Group I included patients who underwent surgical interventions for urgent indications within the first day. There were 52 of them (31.1 %); Group II patients were 115 (68.9 %) operated on for urgent indications during the second and third day after admission. Student's t-test was used to compare mean absolute values. The χ² criterion was used for comparative analysis of relative indicators. Confidence intervals were calculated using Fisher's method. Results. An analysis of the types, scope and results of emergency and urgent surgical interventions for compression syndrome was carried out. It was found that patients with differentiated forms of thyroid cancer in the group with urgent indications underwent radical operations more often than patients in the group with emergency indications. Under emergency surgical interventions, radical operations were performed in 8 (22.9 %) cases. In the group of patients who underwent urgent interventions, this indicator is 2 times higher — 23 (52.3 %) patients (p ≤ 0.05). However, early postoperative complications were observed 4 times more often in the group with emergency indications (p ≤ 0.05). Conclusions. Surgical treatment of patients with severe respiratory disorders in compression syndrome should be aimed primarily at eliminating the cause by removing the thyroid mass as completely as possible. To determine the optimal amount of surgical intervention at the preoperative stage, it is advisable to conduct an immunocytochemical study to determine the degree of proliferation of thyroid tissue. To determine the terms of surgery in patients with severe respiratory disorders due to thyroid diseases, it is necessary to perform spirography, which will allow to objectivelyassess the possibility of preoperative preparation and improve the results of surgical treatment. Performing urgent interventions increases the possibility of radical surgical interventions and reduces the incidence of postoperative complications from 21.2 % to 5.2 %.