Особливості діагностики та хірургічного лікування ускладнень некротичного панкреатиту

Abstract

На підставі проведеного дослідження оптимізувати програму комплексної діагностики ускладнень некротичного панкреатиту та принципи хірургічного лікування інфікованого панкреонекрозу. Матеріали та методи дослідження. Виконано аналіз діагностики та лікування 496 хворих на гострий панкреатит. Некротичні форми гнійного панкреатиту діагностовано у 178 (35,9%) пацієнтів. Проводились клінічний, біохімічний та бактеріологічний методи лабораторної діагностики при вступі до стаціонару і кожні 2-5 діб залежно від тяжкості їхнього стану. Ультразвукове та ендоскопічне дослідження проводилися з діагностичними та лікувальними цілями. Широко використовували рентгенологічний метод діагностики: рентгеноскопію шлунку та дванадцятипалої кишки з барієм, фістулографію, пункційну панкреатоцистографію. Для вивчення тяжкості перебігу гострого панкреатиту та прогнозу хвороби використовували діагностичні шкали. Отримані дані були опрацьовані із застосуванням статистичних методів. Результати. Використання модифікованої хірургічної тактики при лікуванні інфікованих форм панкреонекрозу дозволило знизити післяопераційну летальність до 14,3 %. Висновки. Показанням до ранніх оперативних утручань при панкреонекрозі є біліарна патологія та неможливість виключення іншої гострої патології з боку органів черевної порожнини, а також прогресування панкреонекрозу зі значним погіршенням загального стану хворого. Принципом хірургічного лікування інфікованого панкреонекрозу є виконання оперативного утручання у відносно пізні (понад 20 днів від початку захворювання) терміни, після пригнічення системної запальної реакції та можливої секвестрації осередків некрозу. У хірургічному лікуванні методом завершення операції з приводу некротичного панкреатиту та його гнійно-некротичних ускладнень є закритий лаваж, ефективніший при лікуванні локалізованих форм гнійно-некротичного панкреатиту; метод програмованих релапаротомій – при поширених формах гнійних ускладнень інтраабдомінальної локалізації та розповсюдженому гнійному перитоніті; метод лікування через «керовану» лапаростому ефективний при лікуванні великих заочеревинних флегмон.

On the basis of the conducted research, optimize the program of comprehensive diagnosis of complications of necrotic pancreatitis and the principles of surgical treatment of infected pancreatic necrosis. Materials and methods. Analysis of diagnosis and treatment of 496 patients with acute pancreatitis was performed. Necrotic forms of purulent pancreatitis were diagnosed in 178 (35.9%) patients. Clinical, biochemical and bacteriological methods of laboratory diagnostics were carried out upon admission to the hospital and every 2-5 days depending on the severity of their condition. Ultrasound and endoscopic examination were performed for diagnostic and therapeutic purposes. X-ray diagnostic methods were widely used: X-ray of the stomach and duodenum with barium, fistulography, puncture pancreatocystography. Diagnostic scales were used to study the severity of the course of acute pancreatitis and the prognosis of the disease. The obtained data were processed using statistical methods. Results. The use of modified surgical tactics in the treatment of infected forms of pancreatic necrosis made it possible to reduce postoperative mortality to 14.3%. Conclusions. Indications for early surgical interventions in pancreatic necrosis are biliary pathology and the impossibility of excluding other acute pathology from the abdominal organs, as well as the progression of pancreatic necrosis with significant deterioration of the patient’s general condition. The principle of surgical treatment of infected pancreatic necrosis is to perform surgical intervention in relatively late (more than 20 days from the onset of the disease), after suppression of the systemic inflammatory reaction and possible sequestration of necrosis centers. In surgical treatment, the method of completing the operation for necrotic pancreatitis and its purulent-necrotic complications is closed lavage, which is more effective in the treatment of localized forms of purulent-necrotic pancreatitis; the method of programmed relaparotomy - for common forms of purulent complications of intraabdominal localization and widespread purulent peritonitis; the method of treatment through a «controlled» laparostomy is effective in the treatment of large retroperitoneal phlegmons.