Атомна енергетика Китаю в контексті декарбонізації світової енергетики

Ескіз

Дата

2024

DOI

https://doi.org/10.20998/2224-0349.2024.01.01

item.page.thesis.degree.name

item.page.thesis.degree.level

item.page.thesis.degree.discipline

item.page.thesis.degree.department

item.page.thesis.degree.grantor

item.page.thesis.degree.advisor

item.page.thesis.degree.committeeMember

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Анотація

Проаналізовано глобальну структуру споживання енергетичних ресурсів. Показано, що загальне споживання енергоресурсів у 20 столітті зросло майже в 15 разів і становило у 2000 році близько 118 ПВт∙год. З них понад 80 % припадало на викопні (природні) енергоносії, 13% – на поновлювані джерела енергії і понад 6 % – на атомну енергетику. Така тенденція зберігалася протягом багатьох років. Згідно з прогнозами, відновлювальні джерела енергетики та атомна енергетика домінуватимуть у зростанні світового енергоспоживання, задовольняючи в середньому понад 90 % додаткового попиту. Китай посідає перше місце у світі за ВВП і темпами розвитку електроенергетичного комплексу, а також за обсягом виробництва і темпами розвитку атомної енергетики. Проаналізовано структуру вироблення електроенергії за видами палива в країнах (ТОП 5, 2021) з високим рівнем енергоспоживання. Показано, що основними гравцями на цьому ринку займають три країни: Китай (30 %), США (13 %) та Індія (6 %). Обсяг виробництва електричної енергії в Китаї майже втричі більший, ніж у країнах ЄС і майже в 7 разів більший, ніж у Росії. Розглянуто структуру атомної енергетики та досягнення Китаю в цій галузі. Показано, що в контексті ядерних технологій (створення реакторів четвертого покоління, розробка технологій, близьких до повного замкнутого циклу переробки ядерних відходів) Китай уже зараз готовий значно розширити масштаби застосування атомної енергетики. Особливе місце в роботі приділено безпеці експлуатації ядерних об’єктів. Основна проблема, з якою зіткнеться Китай, – це відсутність нездоланного бар’єру між цивільним і військовим застосуванням таких технологій. Це створює серйозну загрозу екології та безпеці життєдіяльності країни. У довгостроковій перспективі атомній енергетиці належить вирішити також проблему безпечної, довготривалої утилізації радіоактивних відходів. Показано, що надалі Китаю необхідно ще раз розглянути свою ядерну програму в контексті співпраці з Міжнародними організаціями з ядерної безпеки.
The global structure of energy resource consumption is analyzed. It is shown that the total consumption of energy resources in the 20th century increased almost 15 times and amounted to about 118 PWh in 2000. Of these, more than 80% were fossil (natural) energy carriers, 13 % were renewable energy sources and more than 6 % were nuclear power. This trend has continued for many years. Renewable energy sources and nuclear power are projected to dominate the growth of global energy consumption, meeting on average more than 90 % of the additional demand. China ranks first in the world in terms of GDP and the rate of development of the electric power complex, as well as in terms of production volume and the rate of development of nuclear power. The structure of electricity generation by fuel type in countries (TOP 5, 2021) with high energy consumption has been analyzed. It is shown that the main players in this market are three countries: China (30 %), USA (13 %) and India (6 %). The volume of electricity production in China is almost three times larger than in the EU countries and almost 7 times larger than in Russia. The structure of nuclear energy and China's achievements in this field are considered. It is shown that in the context of nuclear technologies (creation of fourth-generation reactors, development of technologies close to the full closed cycle of nuclear waste processing) China is already ready to significantly expand the scope of nuclear energy. Special attention is paid to the safety of nuclear facilities operations. The main problem China will face is the absence of an insurmountable barrier between civilian and military use of such technologies. This poses a serious threat to the ecology and life safety of the country. In the long term, nuclear power must also solve the problem of safe, long-term disposal of radioactive waste. It is shown that in the future China needs to re-examine its nuclear program in the context of cooperation with International Nuclear Security Organizations.

Опис

Ключові слова

декарбонізація, енергетика, викопне паливо, відновлювальні джерела енергетики, атомна енергетика, енергетична криза, ядерна безпека, China, decarbonization, fossil fuels, renewable energy sources, nuclear power, energy crisis, nuclear safety

Бібліографічний опис

Назюта Л. Ю. Атомна енергетика Китаю в контексті декарбонізації світової енергетики / Л. Ю. Назюта, Д. В. Степаненко // Вісник Національного технічного університету "ХПІ". Сер. : Енергетика: надійність та енергоефективність. – 2024. – № 1 (8). – С. 78-85.

item.page.endorsement

item.page.review

item.page.supplemented

item.page.referenced