Принципи і механізми європейського й українського правового регулювання скидання пріоритетних забруднювальних речовин

Abstract

У статті порівнюються принципи та еколого-правові особливості найбільш дієвих механізмів правового регулювання безпеки речовинного складу поверхневих вод України та ЄС, які входять до підінституту регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) зі зворотною водою точкових стаціонарних джерел. Актуальність дослідження визначається переходом українського водного законодавства у практичну фазу наближення до acquis ЄС – менеджменту річковими басейнами. Остання має здійснюватися одночасно з дотриманням загальних правових вимог екологічної безпеки, урахуванням вимог особливого періоду та повоєнного відновлення, в умовах економічної кризи та наслідків бойових дій. Метою статті є порівняння відповідності європейського та українського еколого-правових механізмів, якими регулюється скидання пріоритетних ЗР, зокрема небезпечних, з точкових джерел у поверхневі води. Бойові дії на території України викликають значне розширення номенклатури та обсягу екзогенних речовин, які потрапляють у водні об’єкти. Дослідження ґрунтується на порів няльному аналізі законодавчих вимог до: обмежувальних нормативів впливу на склад та вміст пріоритетних ЗР у водних об’єктах; цільових нормативів речовинного складу (стану) води; ланок регулювання впливу, які зменшують небезпеку ЗР всередині водного об’єкта. Виявлено існування численних невідповідностей, які перешкоджають апроксимації. Визначено найголовніші відмінності українського РСЗР від європейського: застарілий на 40 років науковий принцип побудови УРСЗР; кількість одночасно регульованих джерел скидання з наданням переваги т. зв. «басейновому принципу» реалізації РСЗР, який не відповідає українському законодавству; відсутність законодавчих пріоритетів щодо знешкодження та боротьби із ЗР, їх поділу за небезпекою для поверхневих вод; принципова відмінність нормативів ГДК від європейських аналогів. Найважливішою відмінністю європейського РСЗР є його призначення лише для пріоритетних ЗР та наявність законодавчих вимог до ланок регулювання всередині водойм.

The article compares the principles and environmental and law features of the most effective legal mechanisms for regulating the safety of the contaminant composition of surface waters of Ukraine and the EU, that are included in the sub-institute for the regulation of discharging of pollutants (RDP) with the returned water from stationary point sources. The relevance of the study is determined by the transition of Ukrainian water legislation to the practical phase of approximation to the EU acquis namely to river basin management. The latter phase should be carried out simultaneously with the observance of general legal requirements for environmental safety, taking into account as the requirements of the special period and pos-twar recovery in the conditions of the economic crisis and the consequences of hostilities. The aim of the article is to compare the compliance of the European and Ukrainian environmental and legal mechanisms, which regulate the discharging of priority substances, in particular hazardous ones, from point sources into surface waters. Combat actions on the territory of Ukraine lead to a much wider than usual nomenclature and higher concentrations of exogenous substances that enter water bodies. The study is based on a comparative analysis of legislative requirements for standards for restriction of influences of priority polluting substances (PS) from point sources, water quality targets for PS, environmental tools which regulates concentration of main PS in water body. The existence of numerous inconsistencies that prevent approximation was revealed. The following most important differences of the Ukrainian RDP from the European one are find: 1) the scientific principle of the construction of Ukrainian RDP is outdated by 40 years; 2) regulation for multiple simultaneously adjustable reset PS sources by so-called the “basin principle” does not correspond to Ukrainian legislation; 3) lack of legislative priorities regarding properties of PS, their division by danger for surface waters; 4) the fundamental difference between the Ukrainian MAC standards and their European counterparts. The most important difference of the European RDP is its appointment only for priority PS and the presence of legislative requirements for identification of water body sections to regulate PS composition.