Вплив соціально-економічних факторів на людей старшої вікової групи

Abstract

Зазначено про формування першочергових завдань в ієрархії пріоритетів державної політики, які спрямовані на регулювання соціального і публічного захисту осіб похилого віку. Відзначено, що сьогодні вельми сприятливі перспективи зростання середньої тривалості життя спостерігаються в країнах, що розвиваються. З‘ясовано, що вищий рівень попередньої освіти спонукає людину брати участь у освітніх програмах для старших дорослих. Зазначено, що міжнародні стандарти ООН закликають уряди всіх країн учасниць до закладення фундаментальної основи політики у сфері соціального захисту, яку необхідно включати в програми країн-співучасниць. Констатовано, що процес демографічного старіння населення став незаперечним фактом суспільного життя розвинених країн світу. Доведено, що "третій вік" - це результат економічного і демографічного розвитку, успішної соціальної політики. З’ясовано, що чим вище рівень попередньої освіти людини, то тим більше ймовірність того, що людина буде брати участь у освітніх програмах для старших дорослих. Освітні програми розглядаються старшими людьми, як можливість подальшої самореалізації особистості;люди у похилому віці намагаються задовольнити свій інтелектуальний потенціал та освітні інтереси, які не були реалізовані в молодості. Доведено, що іншим вагомим чинником розвитку освіти людей похилого віку стала "змішана схема життя", що своєю чергою була результатом демографічних, соціальних і технологічних трансформацій в американському суспільстві. Зазначено, що освіта молодих осіб в основному пов’язана з подальшою кар’єрою, компетенціями чи фахом, новими знаннями, а в похилому віці фокус уваги зміщується на особистісний інтерес, відповідно до сфери зацікавлення.