Автоматизація форматування тексту статті за допомогою використання стилів

Abstract

Описані проблеми виникають при макетуванні збірників і журналів із включенням у єдиний макет статей, що оформлюються багатьма незалежними авторами. Обґрунтовано необхідність розробки системи, що дозволяє автоматизувати процес форматування тексту статті. Запропоновано в якості такої системи використання сукупності стилів абзацу і знака текстового процесора Microsoft Word із створенням шаблону, який базується на цих стилях. Запропонована сукупність стилів, яка дозволяє полегшити оформлення статей, з орієнтацією на вимоги, що висуваються ДСТУ 7152:2020 «Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках», яка забезпечує узгодженість та професійний вигляд тексту. Використання стилів значно полегшує роботу з форматування як співробітників редакційних колегій, так і окремих авторів. У разі використання єдиної системи стилів за необхіднісю внесення змін у макет збірника достатнім є змінення конкретного стилю, результатом чого є розповсюдження змін на всі статті, незалежно від того, хто здійснював їх оформлення. Апробація запропонованого підходу в конкретній редакційній колегії підтвердила його ефективність.The problems that arise when designing collections and journals with the inclusion of articles designed by many independent authors in a single layout are described. The need to develop a system that allows automating the process of formatting the text of an article is substantiated. The use of a set of paragraph and character styles of the Microsoft Word word processor with the creation of a template based on these styles is proposed as such a system. A set of styles is proposed that allows for easier design of articles, with an orientation to the requirements of DSTU 7152:2020 “Publishing. Design of publications in journals and collections”, which ensures consistency and a professional appearance of the text. The use of styles greatly facilitates the work of formatting both for editorial staff and individual authors. In the case of using a single style system, if changes are needed to the layout of the collection, it is sufficient to change a specific style, which results in the distribution of changes to all articles, regardless of who designed them. Testing the proposed approach in a specific editorial board confirmed its effectiveness.