Теоретичні засади самозбережувальної поведінки майбутніх фахівців екстремального виду діяльності

Abstract

Статтю присвячено теоретичним засадам самозбережувальної поведінки майбутніх фахівців екстремального виду діяльності. Проаналізовано етимологію та лексичне значення терміну "самозбереження". Здійснено теоретичний аналіз самозбережувальної поведінки та її критеріїв у наукових джерелах. Встановлено, що більшість дослідників розрізняють поняття самозбережувальної та здоров'язбережувальної поведінки, здорового способу життя, спільним завданням яких є турбота про здоров'я та збереження життя індивіда. Виявлено, що низка питань залишається невирішеною: відсутня концепція самозбережувальної поведінки особистості в особливих та екстремальних умовах діяльності; недостатньо розроблені технології здоров'язберігаючого навчання та виховання у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання; недостатньо досліджені специфіка та стрес-чинники екстремальної діяльності та їх вплив на психічне та фізичне здоров'я працівників.

The article is devoted to the theoretical foundations of self-preserving behavior of future specialists in extreme activities. The etymology and lexical meaning of the term "self-preservation" are analyzed. Theoretical analysis of the self-preserving behavior and its criteria in scientific sources is carried out. It has been found that most researchers distinguish between the concepts of self-preservation and health-preserving behavior, healthy lifestyle, the common task of which is to care for the health and preservation of individual life. It was found that a number of issues remain unresolved: there is no concept of self-preserving behavior of the individual in special and extreme conditions of activity; insufficiently developed technologies of health education and upbringing in higher education institutions with specific learning conditions; insufficiently studied specifics and stress factors of extreme activities and their impact on the mental and physical health of employees.