Прогнозоване управління системою опалення з використанням IoT та предиктивної аналітики
Дата
2024
DOI
https://doi.org/10.20998/EREE.2024.2(9).317625
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"
Анотація
У статті розглядаються принципи та методи прогнозованого управління системами опалення з використанням технологій Інтернету речей (IoT) та предиктивної аналітики. Представлено модель керування процесом нагрівання приміщення, яка враховує теплові втрати та використовує алгоритми регулювання, що базуються на прогнозуванні зовнішньої температури. Основою моделі є інтеграція даних від IoTдатчиків і хмарного сервісу OpenWeatherMap, що дозволяє формувати коригувальний сигнал для оптимізації енергоспоживання та забезпечення стабільності температури. Запропоновано підхід до адаптації традиційних регуляторів (ПІ/ПІД) для дискретного режиму роботи котла, що гарантує якість перехідних процесів без перерегулювань і значних температурних коливань. У роботі детально описано реалізацію моделі в середовищі MATLAB Simulink, а також програмну інтеграцію через платформу Node-RED із використанням протоколу ModBus TCP. Крім того, досліджено ефективність розподіленої архітектури типу "сервер–виконуючий пристрій", яка забезпечує зручну інтеграцію IoTсистем із зовнішніми сервісами. Результати моделювання підтверджують, що врахування прогнозованих змін зовнішньої температури дозволяє суттєво знизити витрати енергії, зберігаючи тепловий комфорт і стабільність системи. Запропонована методика демонструє потенціал впровадження енергоефективних рішень для автоматизації управління кліматом у приміщеннях, а також перспективи подальшого використання IoT-технологій у цьому напрямку.
The article explores the principles and methods of predictive control for heating systems using Internet of Things (IoT) technologies and predictive analytics to optimize energy consumption and maintain indoor temperature stability. The proposed model is designed to control the heating process in buildings by incorporating heat loss dynamics and leveraging external temperature forecasting. IoT sensors and external data from the OpenWeatherMap cloud service gather real-time environmental and system data. Predictive algorithms process this data to proactively generate control signals that adjust the heating system. The model adapts traditional PI/PID controllers for discrete-mode operation, particularly for modern boiler systems. This adaptation ensures high-quality transitional responses, prevents temperature overshoots, and minimizes fluctuations, all while maintaining energy efficiency and comfort. The implementation of the model is demonstrated using MATLAB Simulink for simulation and validation. Node-RED is used for software integration, utilizing the Modbus TCP protocol to enable communication between sensors, the control system, and actuators. The architecture follows a distributed “server–actuator” design, allowing centralized data processing with direct interaction with IoT devices. This setup facilitates integration with external services such as weather forecasting platforms. Modelling results confirm that integrating forecasted external temperature changes reduces energy consumption while ensuring stable indoor temperatures. The methodology demonstrates significant potential for energy-efficient heating control, highlighting the advantages of IoT technologies in automating climate control. Future developments could extend these techniques to broader building automation and energy management applications.
The article explores the principles and methods of predictive control for heating systems using Internet of Things (IoT) technologies and predictive analytics to optimize energy consumption and maintain indoor temperature stability. The proposed model is designed to control the heating process in buildings by incorporating heat loss dynamics and leveraging external temperature forecasting. IoT sensors and external data from the OpenWeatherMap cloud service gather real-time environmental and system data. Predictive algorithms process this data to proactively generate control signals that adjust the heating system. The model adapts traditional PI/PID controllers for discrete-mode operation, particularly for modern boiler systems. This adaptation ensures high-quality transitional responses, prevents temperature overshoots, and minimizes fluctuations, all while maintaining energy efficiency and comfort. The implementation of the model is demonstrated using MATLAB Simulink for simulation and validation. Node-RED is used for software integration, utilizing the Modbus TCP protocol to enable communication between sensors, the control system, and actuators. The architecture follows a distributed “server–actuator” design, allowing centralized data processing with direct interaction with IoT devices. This setup facilitates integration with external services such as weather forecasting platforms. Modelling results confirm that integrating forecasted external temperature changes reduces energy consumption while ensuring stable indoor temperatures. The methodology demonstrates significant potential for energy-efficient heating control, highlighting the advantages of IoT technologies in automating climate control. Future developments could extend these techniques to broader building automation and energy management applications.
Опис
Ключові слова
системи опалення, управління опаленням, теплові втрати, прогнозування температури, енергоефективність, хмарні сервіси, інтернет речей, Internet of Things, predictive analytics, heating control, heat losses, energy efficiency, cloud services, climate systems
Бібліографічний опис
Прогнозоване управління системою опалення з використанням IoT та предиктивної аналітики / В. С. Ноздренков, А. В. Павлов, Г. А. Олексієнко, О. Ю. Журавльов, Ю. О. Журавльов // Вісник Національного технічного університету "ХПІ". Сер. : Енергетика: надійність та енергоефективність. – 2024. – № 2 (9). – С. 47-56.