Гендерна асиметрія української політики

Abstract

Проаналізовано гендерні зміни у складі українського парламенту за роки незалежності України. Особливий акцент зроблено на формуванні останнього (восьмого) скликання парламенту та його результати у гендерному вимірі. Зроблено висновок, що гендерна структура нинішньої Верховної Ради, незважаючи на позитивні зрушення, свідчить про чіткий "чоловічий" профіль української законодавчої влади. Наведено також дані, що свідчать про гендерний дисбаланс у складі вищого виконавчого органу влади в Україні – Кабінету Міністрів. Автори дійшли висновку, що гендерні розходження у складі політичної та державної влади є багато в чому не причиною, а наслідком усіх інших гендерних диспропорцій, у першу чергу, економічних. Політичне представництво – це тільки верхівка айсберга, в основі якого перебувають нерівності на ринку праці, у доступі до економічних ресурсів, у володінні власністю.

During last 50 years there were essential changes in political participation of women. It is shown in the fact that in several countries women took up or take up now a post of Head of the State, number of women in deputy corps of lower house or onechamber parliament constantly grows. Currently, number of women in the whole number of world parliamentarians is 20 %. World experience of parliamentarism testifies that if legislative body consists of women on 10 %, this facilitates adoption of laws for children defence. If legislative body consists of women on 20–30 %, all programs about women’ interests are realized much more faster and more efficiently. Gender changes in structure of Ukrainian parliament during years of independence of Ukraine are analyzed. Particular accent is made on the formation of the last one (the eighth) parliament convocation and its results in the gender aspect. The conclusion was made that the gender structure of Verkhovna Rada has strict "man" profile of Ukrainian legislature, despite of all positive changes. The article also contains data about gender misbalance in the structure of the supreme executive organ in Ukraine – the Cabinet of Ministers. Gender differences in the structure of political and governmental authorities are not the reason but the consequences of all another gender disproportions, first of all economic ones. Political representation is only the top of the iceberg, below it there are inequalities in labour-market, access to economic resources and to possession of property.