Напрями активізації інноваційної діяльності в Україні

Abstract

Чинником економічного зростання і соціального добробуту в сучасних умовах повинна стати інноваційна діяльність. Державне регулювання і стимулювання інноваційної діяльності в Україні на практиці не є достатньо ефективними і не дають бажаного результату. Питання стратегічних пріоритетів та покращення темпів економічного розвитку в державі є досить актуальними. Метою роботи є аналіз інноваційної діяльності в Україні, виявлення перспективних напрямів активізації інноваційної діяльності, вивчення досвіду успішних країн стосовно побудови інноваційної моделі економіки. У результаті аналізу з'ясовано, що найбільше інноваційно-активних підприємств у галузі транспортного машинобудування, та виробництві фармацевтичних препаратів, медичних хімічних речовин і лікувальних рослинних продуктів, але ці показники у тричі менше, ніж у провідних країнах світу. Визначено, що одним з головних факторів, що характеризує рівень інноваційного розвитку є наукомісткість валового внутрішнього продукту. Цей показник значно зменшився за останні роки. Про низьку якість інновацій говорить також факт зменшення обсягів патентування в країні. Наголошено на провідній ролі університетської освіти, комерціалізації наукових знань. Проаналізовано стан академічного підприємництва і зазначено його важливу роль у активізації інноваційної діяльності. Виявлені негативні тенденції у випуску фахівців з пріоритетних напрямів, натомість у країнах, які займають перші місця за показниками інновацій частка таких фахівців зростає в декілька разів. Вбачаємо необхідним поряд із важливістю гідного забезпечення інноваційних процесів фінансовими ресурсами, здійснення наступних кроків задля підтримки академічного підприємництва, як важливого напряму активізації інноваційної діяльності в країні: надання більшої автономії закладам вищої освіти у питаннях залучення успішних підприємств і компаній, що працюють на внутрішньому і зовнішньому ринках з метою експертизи виготовленої продукції, аналізу і прогнозування попиту у майбутньому; сприяння розвитку й інтеграції наукових парків у науково-освітні комплекси закладів вищої освіти, підвищення підприємницької культури викладачів університетів з метою попередження повільної трансформації результатів досліджень у нововведення; державне регулювання кількості і напрямів підготовки фахівців.In the modern terms innovation activity should become the factor of economic growth and social well-being. Government regulation and stimulation of innovation activities in Ukraine are not so effective in the practice and don’t give the necessary result. Actual is the question of the strategic priorities and improving the rate of economic development in the state. Objective of the work is the analysis of innovation activities in Ukraine, finding perspective ways of strengthening innovation, studying the experience of successful countries, that regarding the construction of an innovation economic model. The analysis highlighted the presence of large quantity the innovation active enterprises in the field of the transport engineering, production of the pharmaceuticals, medicinal chemicals and medicinal herbal products. But this performance are three times less than the same in leading countries of the world. Identify, the scientific character of the gross domestic product is the main factors, that gives characteristics of the innovation development level. This figure has significantly decreased in recent years. The fact that there is a decrease in the volume of patenting in the country. It also speaks about the low quality of innovations. Highlighted the leading role of university education, the commercialization of scientific knowledge. Reviewed the status of academic entrepreneurship and pointed to the important role in the activation of innovation activities. Revealed negative trends in the output of specialists in priority areas.