Психологічні аспекти залежної, суїцидальної поведінки, танатології та евтаназії

Abstract

Девіантна поведінка людини можна позначити як систему вчинків або окремі вчинки, що суперечать прийнятим у суспільстві нормам і виявляються у вигляді незбалансованості психічних процесів, дезадаптивності, порушення процесу самоактуалізації або у вигляді ухилення від морального і естетичного контролю за власною поведінкою. Вважається, що дорослий індивід спочатку має прагнення до «внутрішньої мети», відповідно до якої проводяться всі без винятку прояви його активності («постулат доцільності»). Йдеться про початкову адаптивну спрямованість будь-яких психічних процесів і поведінкових актів. Виділяють різні варіанти «постулату доцільності»: гомеостатична, гедонична, прагматична. При гомеостатичному варіанті постулат доцільності виступає в формі вимоги до усунення конфліктності у взаєминах із середовищем, елімінації «напруг», встановлення «рівноваги». При гедоністичному варіанті дії людини детерміновані двома первинними афектами: задоволенням і стражданням, і вся поведінка інтерпретується як максимізація задоволення і мінімізація страждання. Прагматичний варіант використовує принцип оптимізації, коли на перше місце ставиться вузькопрактична сторона поведінки (користь, вигода, успіх).