Наймитування як явище соціально-економічного життя й духовної культури українців другої половини ХІХ – початку ХХ століть

Abstract

У статті розкривається роль наймитування у економічній діяльності і соціокультурному бутті українських селян другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Проаналізовано основні світоглядні та звичаєво-правові уявлення, пов’язані з відносинами наймання, соціальним і правовим становищем наймита. Встановлено, що звичаєво-правовий інститут наймитування був важливою системою в господарко-побутовому комплексі українців другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Формування та функціонування інституту наймитування в українській етнокультурі відбувалося на основі звичаєво-правових і господарських традицій, світоглядних настанов, усталених статевовікових та соціальних ролей українського селянства під впливом нових соціально-економічних явищ.

The objectives of the paper are Ukrainian peasantry’s economic activities, world-view and customary law conceptions that played fundamental role in the relations of hiring, social and law status of wage labourers. It also focuses on the examination of the consequences of this tradition on the social life of peasant community. Drawing upon research it becomes clear that the functioning of examined tradition of hiring labourers was based on established customary law and economic practices, social and gender roles that are embedded in Ukrainian traditional culture. Moreover, the customary law practice of hiring labourers had a great impact on core values and relationships within peasant community.