Застосування інтестинального лаважу для корекції протеолітичної активності при гострій кишковій непрохідності

Abstract

Метою роботи є покращення результатів лікування хворих на гостру спайкову кишкову непрохідністю у післяопе раційному періоді шляхом корекції протеолітичної активності тонкокишкового вмісту. Матеріали та методи. З приводу гострої спайкової кишкової непрохідності оперовано 62 хворих, які були розподілені на 2 групи. У 1-й групі (n = 39) після розсічення спайок та резекції ділянки тонкої кишки (за необхідністю) здійснювалася евакуація кишкового вмісту та промивання тонкої кишки фізіологічним розчином хлориду натрію. У 2-й групі (n = 23) додатково використовувалося введення 200,0 мл 5 % α-амінокапронової кислоти з перетисканням зонду на 30 хвилин на 1, 2 та 3 добу післяопераційного періоду 2 рази на добу з інтервалом у 12 годин. Результати дослідження. У другій групі після інтестинального лаважу з α–амінокапроновою кислотою спостерігалося зниження загальної протеолітичної активності як у вмісті тонкої кишки, так і у сироватці крові. Висновки. Використання інтестинального лаважу із застосуванням амінокапронової кислоти призводить до швидшої нормалізації загальної протеолітичної активності як у вмісті тонкої кишки, так і у сироватці крові, до зниження α1-антипротеїназного інгібітора, індексу протеолізу, а також сприяє більш ранній ліквідації парезу кишківника.

The aim of the work is to improve the results of treatment of patients with acute adhesive intestinal obstruction in the postoperative period by correcting the proteolytic activity of small intestinal contents. Materials and methods. 62 patients were operated on for acute adhesive intestinal obstruction. All patients underwent nasogastrointestinal intubation with aspiration of intestinal contents and subsequent prolonged intestinal decompression. 62 patients were operated on for acute adhesive intestinal obstruc tion, which were divided into 2 groups. In group 1 (n = 39), after dissection of adhesions and resection of the small intestine area (if necessary), intestinal contents were evacuated and the small intestine was washed with saline sodium chloride solution. In the 2nd group (n = 23), 200.0 ml of 5 % α-aminocaproic acid was additionally administered with 30-minute probe compression on days 1, 2 and 3 of the postoperative period 2 times a day with an interval of 12 hours. Research results. In the second group, after intestinal lavage with α-aminocapronic acid, a decrease in total proteolytic activity was observed both in the contents of the small intestine and in blood serum. Conclusions. The use of intestinal lavage with the use of aminocaproic acid leads to a faster normalization of total proteolytic activity both in the contents of the small intestine and in the blood serum, to a decrease in the α1-antiproteinase inhibitor, proteolysis index, and also contributes to an earlier elimination of intestinal paresis.