Методичні вказівки до виконання розрахункових, курсових і кваліфікаційних робіт "Тепловий і гідравлічний розрахунок випарника турбоустановки"

Abstract

Коефіцієнт корисної дії енергоблоку (ККД) є одним із ключових показників економічності роботи електричної станції. Втрати робочого тіла (пари та конденсату) в тепловому циклі призводять до погіршення цього показника, оскільки супроводжуються відповідними тепловими втратами. Робоче тіло може втрачатися в обладнанні та трубопроводах, а також через продувку барабанних котлів. Значну частину таких втрат становлять втрати при несталих режимах — під час пусків, зупину та промивання устаткування. За оцінками, внутрішні втрати від витоків становлять: на конденсаційних електростанціях — 0,8–1,1 %, на теплофікаційних —1,5–1,8 %. Тому питання компенсації втрат робочого тіла в циклі електростанції є вкрай актуальним. На теплових і атомних електростанціях (ТЕС та АЕС) для поповнення втрат пари й конденсату застосовують випарні установки (ВУ). Це системи поверхневих теплообмінних апаратів із гріючою секцією (випарником і конденсатором випарника), призначені для отримання вторинної пари з хімічно очищеної води. Отримана пара може подаватися внутрішнім або зовнішнім споживачам, при цьому конденсат гріючої пари, відібраної з турбіни, зберігається в циклі електростанції. У методичних вказівках наведено: - основні типи конструкцій випарників; - схеми включення випарників у теплові схеми електростанцій; - методику розрахунку випарника для теплової електростанції; - методику оцінювання якості отриманого дистиляту.