Гендерні особливості порушень ліпідного обміну в осіб літнього віку із субклінічним гіпотиреозом на тлі артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2-го типу

Abstract

Мета роботи — дослідити гендерні особливості порушень ліпідного обміну в осіб літнього віку із субклінічним гіпотиреозом (СГТ) на тлі артеріальної гіпертензії (АГ) та цукрового діабету 2-го типу (ЦД2 Т). Матеріал і методи. Обстежено 89 пацієнтів (28 чоловіків та 61 жінка) віком від 60 до 75 років з АГ II стадії та ЦД2 Т, які були розподілені на дві групи: 1-ша група — пацієнти із АГ з ЦД2 Т та нормальною функцією щитоподібної залози (ЩЗ) (n=48), 2-га група — пацієнти з АГ, ЦД2 Тта СГТ (n=41). Всім хворим проводилося вимірювання рівня артеріального тиску, визначення стану вуглеводного, ліпідного та тиреоїдного обміну за загальноприйнятими методами. Результати. Відзначено збільшення рівнів загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ) та холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) за наявності СГТ. При значеннях ТТГ більше 6,1 мкМОд/мл мало місце достовірне збільшення рівнів ЗХС (р<0.05), ТГ (р<0.05), але рівні ХС ЛПНЩ підвищувалися, а ХС ЛПВЩ — знижувалися недостовірно. Однофакторний дисперсійний аналіз виявив значущий вплив ТТГ на рівні ЗХС (р=0,005), ХС ЛПНЩ (р=0,005), ХС ЛПВЩ (р=0,018) у 2-й групі хворих. У жінок 2-ї групи виявлена більш виражена дисліпідемія, ніж у 1-й групі, що проявлялося збільшенням всіх атерогенних фракцій ліпідів, хоча ці зміни носили недостовірний характер. У чоловіків подібної залежності не виявлено: у 1-й групі спостерігалися значно більші рівні ХС ЛПНЩ, а в 2-й групі — більш високі значення ХС ЛПВЩ. Висновки. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2-го типу наявність субклінічного гіпотиреозу призводило до більш вираженої дисліпідемії порівняно з особами з нормальною функцією щитоподібної залози. Виявлено виражені гендерні відмінності ліпідного спектра крові у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2-го типу та субклінічним гіпотиреозом: у жінок спостерігалися достовірно вищі рівні проатерогенних фракцій ліпідів, в осіб чоловічої статі функціональний стан щитоподібної залози практично не впливав на показники ліпідного обміну.

Objective:to study the gender characteristics of lipid metabolism disorders in elderly patients with subclinical hypothyroidism (SHT) against the background of comorbid pathology, including arterial hypertension (H) and diabetes mellitus type 2 (DM2T). Material and methods.89 patients (28 men and 61 women) aged from 60 to 75 years with H stage II and DM2T were examined and distributed into 2 groups: group 1 — patients with H, DM2T and normal thyroid function (n = 48), group 2 — patients with H, DM2T and SHT (n=41). Blood pressure measurements were performed for each patient, the state of carbohydrate, lipid and thyroid metabolism were determined using standard methods. Results. An increase in total cholesterol (TC), triglycerides (TG) and low density lipoprotein cholesterol (LDL–C) in the presence of SHT were observed. With thyroid stimulating hormone (TSH) values of more than 6.1 μIU/ml, there was a significant increase in TC levels (p <0.05), TG (p <0.05), but LDL–C levels increased, and HDL cholesterol decreased non significantly. One way analysis of variance in group 2 revealed a significant effect of TSH on TC levels (p=0.005), LDL–C (p = 0.005), HDL cholesterol (p=0.018). More severe dyslip-idemia was found in women of group 2 than in group 1, which was manifested by an increase in all atherogenic lipid fractions, although these changes were unreliable. In men, this dependence was not found: in group 1 higher levels of LDL–Cl and in group 2 higher values of HDL cholesterol were observed. Conclusions. In patients with H and DM2T the presence of SHT led to more severe dyslipidemia compared with individuals with normal thyroid function. There were pronounced gender differences in the lipid spectrum in patients with H, DM2T and SHT: women showed significantly higher levels of proatherogenic lipid fractions, in males the functional state of the thyroid gland had almost no effect on lipid metabolism.