Застосування теорій комунікації ХХ ст. в сучасних умовах російсько-української війни
Дата
2023
DOI
https://doi.org/10.32782/2707-9147.2023.100.1
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Видавничий дім "Гельветика"
Анотація
У статті вказано, що в процесі аналізу комунікації доцільно звернутися до наукової спадщини вчених ХХ ст., окреслити актуальні положення та визначити доповнення до теорій, яких вимагають комунікаційні практики сучасності. Показано, що чинником, який актуалізує потребу в окресленні працюючих положень цих теорій є війна в результаті агресії РФ. Розглянуто теорію символічного інтеракціонізму як таку, яка підкреслювала символічність характеру комунікації, вказано на необхідність доповнити теорію Міда у зв’язку з тим, що в рази збільшився обсяг зовнішніх імпульсів, значущі жести стає складніше інтерпретувати, процес прийняття ролі ускладнено. Зазначається, що з’являються нові та переосмислюються старі вісі соціальної диференціації, що викликає нові вимоги щодо здійснення комунікації представників різних груп. Підкреслено актуальність положень Ч. Кулі, зазначено, що формування соціальної складової людини дійсно здійснюється, в першу чергу, під впливом первинних груп, але в сучасному суспільстві в цих групах відбулися зміни: сім’я стає меншою за розміром, не стабільною, сусіди зменшили свій вплив на особистість, особливо в містах, коло друзів зараз може з’явитися не тільки завдяки реальному, але й віртуальному спілкуванню. Вказано на актуальність ідей Гофмана, коли під впливом активної діяльності російської пропаганди, яка усвідомлено використовує фабрикацію в свідомості користувачів медіа формуються оцінки, вигідні для представників політичної влади РФ. Розглянуто ідеї Франкфуртської школи щодо нових технологій впливу на свідомість людини, завдяки яким формуються такі цінності та ухвалюється така поведінка, які найбільш вигідні правлячій еліті. Показана актуальність теорій пропаганди Гарольда Лассвела (щодо поступової підготовки людей до прийняття нових ідей завдяки детально розробленої стратегії розповсюдження та культивації нових символів і сильних емоцій) та «лідерів думок» Поля Лазарсфельда. Робиться висновок, що певні положення теорій комунікації XX ст. можуть потребувати актуалізації у зв’язку зі змінами умов, ситуації або акторів взає-модії, проте, чим більш базові речі пояснює теорія, тим менше вона вимагає перегляду та переосмислення. Втім останнє не є показником слабкості теоретичної моделі, а скоріше показує наявність можливостей її подальшого розвитку.
The article states that in the process of analyzing communication, it is expedient to refer to the scientific heritage of scientists of the 20th century, outline current provisions and determine additions to theories required by modern communication practices. It is shown that the factor that actualizes the need to outline the working provisions of these theories is the war as a result of the aggression of the Russian Federation. The theory of symbolic interactionism was considered as the one that emphasized the symbolic nature of communication, the need to supplement Mead’s theory was indicated due to the fact that the volume of external impulses has increased many times, meaningful gestures are becoming more difficult to interpret, and the process of assuming a role is complicated. It is noted that new and old axes of social differentiation appear and are reinterpreted, which causes new requirements for the communication of representatives of different groups. The relevance of C. Cooley’s provisions is emphasized, it is stated that the formation of the social component of a person is really carried out, first of all, under the influence of primary groups, but in modern society changes have taken place in these groups: the family is becoming smaller in size, unstable, neighbors have reduced their influence on the personality, especially in cities, the circle of friends can now appear not only thanks to real, but also virtual communication. It is pointed out the relevance of Hoffmann’s ideas, when under the influence of active Russian propaganda, which consciously uses fabrication in the minds of media users, assessments are formed that are beneficial for representatives of the political power of the Russian Federation. The ideas of the Frankfurt school regarding new technologies of influence on human consciousness, thanks to which such values are formed and such behavior is adopted, which are most beneficial to the ruling elite, are considered. The relevance of Harold Lasswell’s theories of propaganda (regarding the gradual preparation of people to accept new ideas thanks to a detailed strategy of spreading and cultivating new symbols and strong emotions) and Paul Lazarsfeld’s “opinion leaders” are shown. It is concluded that certain provisions of communication theories of the 20th century. may need to be updated due to changes in the conditions, situation or interaction actors, however, the more basic things the theory explains, the less it requires revision and rethinking. However, the latter is not an indicator of the weakness of the theoretical model, but rather shows the presence of opportunities for its further development.
The article states that in the process of analyzing communication, it is expedient to refer to the scientific heritage of scientists of the 20th century, outline current provisions and determine additions to theories required by modern communication practices. It is shown that the factor that actualizes the need to outline the working provisions of these theories is the war as a result of the aggression of the Russian Federation. The theory of symbolic interactionism was considered as the one that emphasized the symbolic nature of communication, the need to supplement Mead’s theory was indicated due to the fact that the volume of external impulses has increased many times, meaningful gestures are becoming more difficult to interpret, and the process of assuming a role is complicated. It is noted that new and old axes of social differentiation appear and are reinterpreted, which causes new requirements for the communication of representatives of different groups. The relevance of C. Cooley’s provisions is emphasized, it is stated that the formation of the social component of a person is really carried out, first of all, under the influence of primary groups, but in modern society changes have taken place in these groups: the family is becoming smaller in size, unstable, neighbors have reduced their influence on the personality, especially in cities, the circle of friends can now appear not only thanks to real, but also virtual communication. It is pointed out the relevance of Hoffmann’s ideas, when under the influence of active Russian propaganda, which consciously uses fabrication in the minds of media users, assessments are formed that are beneficial for representatives of the political power of the Russian Federation. The ideas of the Frankfurt school regarding new technologies of influence on human consciousness, thanks to which such values are formed and such behavior is adopted, which are most beneficial to the ruling elite, are considered. The relevance of Harold Lasswell’s theories of propaganda (regarding the gradual preparation of people to accept new ideas thanks to a detailed strategy of spreading and cultivating new symbols and strong emotions) and Paul Lazarsfeld’s “opinion leaders” are shown. It is concluded that certain provisions of communication theories of the 20th century. may need to be updated due to changes in the conditions, situation or interaction actors, however, the more basic things the theory explains, the less it requires revision and rethinking. However, the latter is not an indicator of the weakness of the theoretical model, but rather shows the presence of opportunities for its further development.
Опис
Ключові слова
комунікація, масова комунікація, теорії комунікацій, символічний інтеракціонізм, франкфуртська школа, теорія пропаганди, теорія лідерів думок, communication, mass communication, communication theories, symbolic interactionism, Frankfurt school, theory of propaganda, theory of opinion leaders
Бібліографічний опис
Ляшенко Н. О. Застосування теорій комунікації ХХ ст. в сучасних умовах російсько-української війни / Н. О. Ляшенко, В. О. Болотова // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. / Класич. приват. ун-т. – Запоріжжя : Гельветика, 2023. – Вип. 100. – С. 8-22.