Діджиталізація як мегатренд для становлення сучасного теоретико-практичного дискурсу філософії освіти

Abstract

Стаття пропонує рефлексію теоретико-практичного дискурсу філософії освіти в умовах такого мегатренду сучасності, як діджиталізація. У статті даються у якості прикладу два заклади освіти – ліцей для дітей з обмеженими можливостями та Інноваційний Кампус НТУ "ХПІ" з новаторським підходом до підготовки IT-фахівців. Створення концепції Інноваційного Кампусу для майбутніх програмістів і реалізація його на практиці в структурі НТУ «ХПІ» стало відгуком на мегатренд діджиталізації як провідної методології навчання. Харківський підхід, який розгорнувся за умов можливостей цифрової трансформації у європейській вищій освіті, ще раз підкреслив значущість теоретичних положень Г. Шельські і З. Баумана. Аналіз роботи двох освітніх закладів показав, що теоретичні ідеї Г. Шельські і З. Баумана мають рацію, а вектор руху філософії освіти зміщується у бік рішення все більш прикладних завдань.The article reflects on the theoretical and practical discourse of the philosophy of education in the context of a modern megatrend: digitalization. The article provides two educational institutions as examples: a lyceum for children with disabilities and the Innovation Campus of NTU «KhPI», which features an innovative approach to training IT specialists. The creation and practical implementation of the Innovation Campus concept for future programmers within NTU «KhPI» was a response to the megatrend of digitalization as a leading teaching methodology. This Kharkiv approach, developed under the conditions of digital transformation possibilities in European higher education, once again underscored the significance of Schelsky’s and Bauman's theoretical positions. Analysis of the work of the two educational institutions demonstrated the validity of Schelsky`s and Bauman’s theoretical ideas, confirming that the vector of movement in the philosophy of education is shifting towards solving increasingly applied problems.