Еколого-правові засади українського регулювання скидання забруднювальних речовин у поверхневі води

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2024

DOI

https://doi.org/10.32782/TNU-2707-0581/2024.2/07

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Видавець

Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського

Анотація

У статті досліджено принципи та еколого-правові особливості найбільш дієвих інструментів правового механізму охорони якості поверхневих вод України, які у складі інститутут спеціального водокористування входять до підінституту регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) зі зворотною водою точкових джерел (промислових, господарських тощо). Актуальність дослідження визначається переходом українського водного законодавства у практичну фазу наближення до законодавства ЄС. Остання має здійснюватися одночасно з дотриманням загальних правових вимог екологічної безпеки, урахуванням вимог особливого періоду та повоєнного відновлення. Метою статті є визначення еколого-господарської природи та структури українського правового механізму РСЗР, відповідності його інструментів чинному законодавству і можливих шляхів спрощення у перехідний період. Дослідження ґрунтується на аналізі модельної структури логіко-функціональних зв’язків між головними елементами еколого-правового механізму РСЗР. Визначено, що наразі українське РСЗР здійснюється за точковим (один скид) та басейновим або каскадним (низка скидів) варіантами, з яких другий – вважається головним. РСЗР ґрунтуються на господарському використанні екологічної властивості водного об’єкта – асиміляційної спроможності, базовою характеристикою якої є різниця між нормативом ГДК та фоновою концентрацією, – шляхом встановлення нормативу ГДС. Виявлено, що: 1) поняття асиміляційної спроможності й право на неї у законодавстві відсутнє; 2) асиміляційна спроможність є локальною екологічною характеристикою, яка є неподільною за просторовою ознакою; 3) використання каскадного варіанту порушує еколого-політичний принцип єдиності на території України нормативів ГДК. За наслідками виявлених особливостей каскадний варіант РСЗР не відповідає вимогам водного, екологічного, господарського та цивільного законодавств, сприяє корупційним ризикам при організації й здійсненні спеціального водокористування та погіршенню якості води. Запропоновано зміни, які не вимагають значних нормотворчих зусиль, для включення відповідних правових інструментів у тимчасове водне законодавство в умовах особливого періоду і подальшого відновлення економіки.
The article examines the principles and environmental and legal features of the most effctive instruments from the legal mechanism for the protection of the quality of surface waters of Ukraine, which are included as the sub-institute for regulation of discharging of pollutants (RDP) with returned waters from point (industrial, urban, etc.) sources into the special water use institute as its composite part. The relevance of the study is determined by the transition of Ukrainian water legislation to the practical phase of approximation to EU legislation. The latter must be carried out simultaneously with compliance to general legal requirements of environmental safety, and with taking into account the requirements of martial law and post-war reconstruction. The purpose of the article is to determine the environmental and economic nature and structure of the Ukrainian legal RDP mechanism, to compliance of its instruments with the current legislation and to fid ways of its simplifiation for the special period conditions. The research is based on the analysis of the model structure of the logical-functional connections between the main elements of RDP’s ecological and legal mechanism. It was determined that currently the Ukrainian RDP is carried out according to point (one discharge) and basin or cascade (series discharges) options, of which the second one is considered the main one. RDP are based on economic usage by establishing the Maximal Admissible Discharging standards that derived from the environmental property of the water body – so called "assimilative capacity", which is the basic characteristic derived of the diffrence between the Maximum Allowable Concentration (MAC) and background pollutant concentration for the source. It was revealed the following main properties: 1) the concept of assimilative capacity and the right to it are absent in the legislation; 2) assimilative capacity is a local environmental characteristic that is indivisible on spatial feature; 3) the use of the cascade option violates the environmental and political principle of uniformity for MAC standards in the territory of Ukraine. As a result of the identifid features is concluded that the cascade variant of the RDP does not meet the requirements of water, environmental, economic and civil legislation, contributes to corruption risks in the organization and implementation of special water use and the deterioration of water quality. Certain changes, that do not require signifiant norm setting effrts, are proposed to include appropriate legal instruments in provisional temporary water legislation for special period conditions and for subsequent economic recovery.

Опис

Ключові слова

екологічне законодавство України, водне законодавство України, регулювання якості вод, забруднення поверхневих вод, нормування скидання забруднювальних речовин, методи нормування, environmental legislation of Ukraine, water legislation of Ukraine, water quality regulation, surface water pollution, regulation of discharging of pollutants, methods of legislative regulation

Бібліографічний опис

Уберман В. І. Еколого-правові засади українського регулювання скидання забруднювальних речовин у поверхневі води / Уберман В. І., Васьковець Л. А. // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія : Юридичні науки. – 2024. – Т. 35 (74), № 2. – С. 42-50.