Шляхи підвищення енергоефективності високотемпературних агрегатів на основі розробки раціональних теплових режимів розігрівання

Abstract

У даній статті розглянуто вдосконалення теплових режимів розігрівання високотемпературного агрегату, що дозволить підвищити ефективність технологічного процесу та сприятиме зниженню витрат. Тема дослідження режимів розігрівання високотемпературних агрегатів є актуальною в контексті підвищення ефективності виробництва металевих виробів та зменшення затрат на виробництво. Виконано розрахунок теплового балансу нагрівання склепіння високотемпературного агрегату. На підставі отриманих результатів і наявності надлишку теплоти в прибутковій частині розрахунковим шляхом виконано підбір тривалості й витрат палива для нового графіку. На основі проведених досліджень розроблено нові раціональні графіки розігрівання склепіння високотемпературного агрегату в залежності від тривалості графіку та обсягу виконаних робіт, що дозволило знизити витрати палива на нагрівання на 10,7 % – 12 %, а також підвищити продуктивність агрегату за рахунок скорішого виходу на робочий режим. Отримані результати можуть бути використані в промисловості для підвищення енергетичної ефективності процесу виробництва металевих виробів та зниження собівартості продукції. This article considers the improvement of thermal modes of heating of a high-temperature unit, which will allow to increase the efficiency of the technological process and contribute to reducing costs. The topic of studying the modes of heating of high-temperature units is relevant in the context of increasing the efficiency of the production of metal products and reducing production costs. The heat balance of heating the vault of a high-temperature unit was calculated. Based on the results obtained and the presence of excess heat in the profit part, the duration and fuel consumption for a new schedule were selected by calculation. Based on the research conducted, new rational schedules of heating the vault of a high-temperature unit were developed depending on the duration of the schedule and the amount of work performed, which allowed to reduce fuel consumption for heating by 10.7 %–12 %, as well as increase the productivity of the unit due to the sooner entry into operating mode. The results obtained can be used in industry to increase the energy efficiency of the process of manufacturing metal prod-ucts and reduce the cost of products.