Травми грудної клітки

Abstract

Кількість хворих з травмою грудей неухильно зростає у зв'язку з технічним прогресом і посиленою автомобілізацією країни. В економічно розвинених країнах травма, як причина смерті, займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань. Понад сто тисяч чоловік щорічно гинуть в США через нещасні випадки, а травма залишається провідною причиною смерті людей працездатного віку. Серед причин травматичних ушкоджень грудей особливе місце займає дорожньо-транспортна пригода (ДТП), на частку якої, за даними численних авторів, припадає 60-90% випадків закритих ушкоджень грудей. Травма грудей є однією з найбільш важких видів пошкодження. Навіть при сучасних досягненнях хірургії та анестезіології летальність при важкій травмі грудної клітки залишається високою і становить від 10 до 35%, а при супутніх ушкодженнях інших органів, що зустрічаються в 80% випадків, вона збільшується до 50-60%. Серед причин летальності від травми травма грудей займає друге місце після черепно-мозкової травми. Основними причинами смерті потерпілих з травмою грудей є пошкодження легені, поранення серця, жирова емболія, кровотеча, посттравматична пневмонія. Отже, пошкодження грудей представляє собою особливу небезпеку і обумовлені, в першу чергу, розташуванням в ній життєво важливих органів. В останні роки у зв'язку з ростом дорожньо-транспортного травматизму значно підвищився інтерес до закритих травм грудей як у вітчизняних, так і у зарубіжних хірургів. З'явився ряд фундаментальних досліджень, які охоплюють ряд питань, що стосуються аналізу механогенезу ушкоджень грудної клітки і її органів, діагностики, клініки та лікування важких ушкоджень грудей. Д. Д. Trunkey (1982) зазначає, що за кількістю втрачених життів нещасні випадки, що виникають тільки на дорогах в результаті дорожньо-транспортних пригод, за своєю кількістю і тяжкості рівносильні постійній війні середнього масштабу. Вірогідність летальних наслідків у постраждалих з важкими ушкодженнями грудей залежить від віку, кількості і тяжкості супутніх пошкоджень, а також від раніше існуючих змін в життєво важливих органах (легенях, серці, печінці, нирках та ін.). Таким чином, за останнє десятиліття відзначається подальше збільшення частоти, тяжкості і летальності закритої травми грудей за рахунок зростання дорожньо-транспортних пригод. Зростання кількості травм, матеріальні витрати, що витрачаються на попередження травматизму, лікування та реабілітацію потерпілих, а також на виплату допомоги надають травматизму характер соціального явища особливої значимості.