Студентські будівельні загони Харківщини: виникнення, генезис та занепад руху (друга половина 1950-х рр.–1991 р.)

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" – Харків, 2020. Дисертаційна робота присвячена дослідженню формування, генезису та занепаду студентських будівельних загонів Харківщини з другої половини 1950-х років до 1991 року. Завдяки діяльності студентських будівельних загонів значна чисельність молоді отримала можливість закріпити або набути нові професійні навички, долучитися до вирішення важливих державних народногосподарських завдань, сформувати лідерські та організаторські здібності, розширити сферу соціальної взаємодії та виконати якісно нові соціальні функції. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено предмет, об’єкт, мету, завдання, хронологічні межі. Актуальність дослідження історії студентських будівельних загонів полягає в практичному застосуванні позитивного досвіду добровільного молодіжного руху, який бере свої витоки з другої половини 1950-х років, для подальшого можливого використання в сегменті сучасної молодіжної політики. Методи й форми організації, система управління й оперативність у вирішенні організаційних, виробничих, побутових проблем (особливо початкового періоду) принесли вагомий результат для розвитку економіки. У той же час формалізація й ідеологізація цього руху спричинили появу кризових явищ, а зміна політично-економічної моделі суспільства – його занепад. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що ґрунтовно й всебічно досліджуються студентські будівельні загони Харківщини від зародження до занепаду, визначено їхні організаційні й структурні особливості. Детально, на основі широкої джерельної бази, розкрито причини появи кризових явищ, таких як заміна добровільних принципів на плановий підхід у формуванні студентських будівельних загонів, хабарництво, приписки, окозамилювання, діяльність «диких» загонів. Розкриваються причини появи й організація роботи «обмінних» загонів, які вперше були сформовані у Харкові. Доведено існування негативних для здоров’я й життя молоді наслідків порушень техніки безпеки, санітарно-гігієнічних норм проживання і промислової санітарії. На основі аналізу вперше залучених до наукового обігу архівних документів переосмислюються загальновідомі факти з історії СБЗ та історіографічні оцінки цього руху. Практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати щодо виробничої та організаційної самостійності СБЗ можуть допомогти уникнути проблем у розвитку студентського самоврядування й у формуванні соціальної активності студентства. У сучасному суспільстві зростає попит на спеціалістів, які мають якісну професійну підготовку та навички управлінської, підприємницької діяльності, тому і досвід студентських будівельних загонів має велике практичне значення при виробленні та формуванні загальної концепції державної молодіжної політики та органів місцевого самоврядування в Україні, створенні умов для самореалізації молоді. До першого розділу дисертації увійшли історіографія, аналіз джерельної бази та методико-теоретичні засади дослідження. Виділено три великі історіографічні блоки, які згруповані за проблемно-хронологічним принципом. До першого належать роботи радянських дослідників, які публікувалися впродовж 60-х – 80-х рр. ХХ ст. у різних галузях науки – історії, психології, соціології. Цей блок поділено на два періоди. До першого (1960-1980 рр.) належать результати досліджень радянських істориків, які здебільшого самі були активними учасниками будзагонів та пропагували комуністичне виховання молоді й переваги молодіжного руху студентських будівельних загонів. Для другого періоду (друга половина 1980-х – початок 1990-х рр.) притаманні спроби переосмислення та об’єктивного аналізу кризових явищ у СБЗ. Значну увагу дослідники другого періоду звертали на державотворчу тематику, вивчення історії молодіжних рухів та можливостей впровадження досвіду будзагонів у сучасних реаліях. Другий блок становить сучасна українська історіографія, яка з’явилася й активно продовжує розвиватися у зв’язку із зростанням інтересу до історії СБЗ вищих навчальних закладів та активних спроб ретрансляції цього досвіду. До третього блоку належить сучасна зарубіжна історіографія, представлена роботами переважно російських істориків, які активно досліджують дану тематику на пострадянському просторі. Також значний інтерес для розуміння процесів побудови й розвалу соціалістичного суспільства мають роботи зарубіжних, зокрема британських та італійських істориків. Узагальнення та погляд на державні процеси «зі сторони» дають можливість визначити загальні тенденції в розвитку СБЗ, а локальні дослідження цих науковців уможливлюють об’єктивне формування уявлення про особливості та регіональні відмінності цього руху. Джерельна база представлена документами та матеріалами офіційного походження, джерелами особистого походження, періодичними виданнями, усними свідченнями, візуальними джерелами та предметно-речовими пам’ятками. Значна частина архівних документів, спогадів, інтерв’ю вперше залучені до обігу. В основному були використані документи й матеріали, представлені у фондах двох архівних установ: Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Державного архіву Харківської області. Складність у роботі з джерельною базою полягала в тому, що діловодство перших «спонтанних» загонів не велося, велика кількість матеріалів знаходиться в музеях ВНЗ і не систематизована, джерела містять і суб’єктивний підхід до подій, спостерігається також свідоме викривлення інформації. Теоретико-методологічна основа дослідження базується на загальнонаукових принципах історизму, цілісності та наукової об’єктивності, реалізованих через ретроспективний, проблемно-хронологічний, усно-історичний методи та метод соціокультурного аналізу. Використання цих принципів і методів сприяло уникненню необ'єктивності та упередженості в здійсненні глибокого наукового аналізу діяльності СБЗ вищих навчальних закладів Харківщини другої половини 1950-х рр. – 1991 р. У другому розділі дисертації детально досліджено організаційну структуру й систему управління від лінійного до всесоюзного СБЗ. Виявлені відмінності харківських загонів, які мали специфічну структуру, таку як кущові загони та специфічний орган управління – кущові штаби. У роботі досліджено мотиви участі студентів у цьому молодіжному русі, виокремлено їхні різновиди та відмінності на різних етапах. Так, для учасників першого періоду головними чинниками були романтика, можливість принести користь суспільству. У подальшому ж все більше значення відігравав роль такий чинник, як можливість покращити матеріальне становище та отримати й застосувати організаторський і трудовий досвід. Аналіз критеріїв відбору бійців дають можливість стверджувати, що будзагони стали справжньою школою фаховості спеціалістів і кадрового резерву. У той же час підміна основних організаційних принципів, а саме добровільності, виробничої та організаційної самостійності стали початком кризи студентських будівельних загонів. Саме на цьому акцентовано увагу в третьому розділі дослідження. Поступово студентські загони перестають мати переважно будівельну специфіку й з’являються спеціалізовані загони, які повинні були вирішувати народногосподарські завдання в різних галузях. Це сприяло професійній підготовці студентів, а також розвитку у них творчих здібностей, результатом чого стало запровадження науково-технічних бюро з розробки й впровадження раціоналізаторських ідей та передового досвіду. Усе це сприяло ефективному використанню студентства як додаткової робочої сили для швидкого розвитку народного господарства як всього СРСР так і союзних республік. Також у цьому розділі дисертаційного дослідження здійснено детальний аналіз системи медичного обслуговування «бійців» загонів, проведення превентивних профілактичних заходів та виявлені причини порушення правил техніки безпеки та охорони праці, які призводили до травматизму та летальних випадків. До раніше визначених дослідниками нами додані наступні: порушення норм промислової санітарії та принципу добровільності формування загонів, зниження рівня уваги через перевтому, залучення дівчат і неповнолітніх дітей до складних і небезпечних будівельних процесів. У четвертому розділі дисертаційного дослідження розкриті особливості договірної кампанії, ефективність виробничого процесу студентських будівельних загонів, запровадження нових стимулів і форм організації загонів та прорахунки, які були допущені через формалізм, відсутність наукового підходу тощо. Заміна добровільних принципів на плановий підхід у формуванні СБЗ, хабарництво, приписки, розкрадання майна, стали початком занепаду цього руху, який був приречений через суспільно-політичну й економічну кризу наприкінці 1980-х рр. Таким чином, у дисертаційному дослідженні розкрито організаційні, мотиваційні, виробничі, побутові та інші аспекти діяльності студентських будівельних загонів Харківщини.

Thesis for a Doctor’s of Philosophy degree in the specialty 032 – History and Archeology. – Kharkiv National University of Urban Economy named after O. M. Beketov. – Kharkiv, 2020. The thesis paper is dedicated to the study of formation, genesis and decline of student construction brigades of Kharkiv region from the second half of 1950s to 1991. Through the activities of student construction brigades, a significant number of young people gained the ability to reinforce or acquire new professional skills, to join in solving important national economic problems, to form leadership and organizational qualities, to expand the sphere of social interaction and to qualitatively fulfill new social roles. The relevance of the thesis research topic, subject, target, goal, objective, and the chronological framework are substantiated in the introduction. The relevance of the research of the history of student construction brigades lies in the practical application of the positive experience of the voluntary youth movement, which dates back to the second half of the 1950s, for further use in the contemporary youth policy segment. Methods and forms of organization, the management system and efficiency in solving organizational, production, and domestic issues (especially during the start-up period) provided a meaningful outcome for the development of the entire Soviet Union’s economy. At the same time, the formalization and ideologization of this movement resulted into the emergence of crisis phenomena, and the change in the political and economic model of society led to its decline. The scientific novelty of the research conducted is due to the fact that the student construction brigades of Kharkiv region are thoroughly and comprehensively investigated from the inception to decline, and their organizational and structural features are determined. In detail, on the basis of broad source databases, there were identified the causes of crisis phenomena emergence, such as the changeover from the voluntary principles to a planned approach in the formation of student construction brigades, bribery, falsification of figures, deception, activities of «wild» brigades, were identified. The reasons for the emergence and organization of the work of «exchange» brigades, which were initially formed in Kharkiv, are revealed. The existence of negative for youth’s health and life consequences of safety, hygiene standards and industrial sanitation violations has been proved. Based on the analysis of the new archival documents, the well-known facts about the history of SCBs and the historiographical estimates of this movement are rethought. The practical significance of the thesis research is due to the fact that the results obtained on the production and organizational independence of the SCBs in question can help to avoid problems in the development of student self-government and in the formation of socially active students. In today’s society, there is a growing demand for professionals who have high-quality professional training as well as management, entrepreneurial skills, and therefore, the experience of student construction brigades is of great practical significance in developing and shaping the general concept of state youth policy in Ukraine, creating conditions for self-realization among young people. The first section of the thesis includes historiography, source-base analysis as well as methodological and theoretical foundations of the research conducted. In the historiography section, the author identifies three large blocks of sources, grouped according to the chronological and problematic principle. The first block includes the works of Soviet researchers, which were published in the 60’s – 80’s in various fields of science, namely history, psychology, and sociology. The first block of sources is divided into two periods. The first one (1960-1980) includes the results of the study of Soviet historians, who were themselves active participants in student construction brigades and promoted the communist upbringing of youth and the benefits of the youth movement of student construction brigades. The second period (the second half of the 1980s – early 1990s) is characterized by the attempts to rethink and analyze crisis phenomena in the SCBs under consideration. Researchers who studied the second period paid considerable attention to the state-making theme, studying the history of youth movements and the possibilities of introducing the experience of SCBs in modern realities. The second block includes contemporary Ukrainian historiography, which has emerged and continues to evolve in the context of increasing the interest in the history of student construction brigades of higher education institutions and active attempts to relay this experience. The third block includes contemporary foreign historiography, presented by the works of Russian historians who are actively researching this topic in the post-Soviet space. The works of foreign, including British and Italian historians, is also of great interest in understanding the processes regarding the building and collapse of socialist society. Generalizations and an outside «perspective» on state processes give an opportunity to determine the general trends in the development of SCBs, and local studies of these researchers make it possible to objectively form an idea of peculiarities and regional differences of this movement. The source database is represented by documents and materials of official origin, sources of personal origin, periodicals, oral testimonies, visual sources and material memorials. Certain archival documents, memoirs, interviews were first introduced into circulation. The documents and materials presented in the funds of two archival institutions were mainly used: CSA of Public Organizations the of Ukraine and the State Archives of Kharkiv region. The complexity of working with the source base was that the procedures of the first «spontaneous» brigades were not maintained, a large amount of material evidence is located in museums of higher educational institutions and is not systematic, the sources contain a subjective approach to the above specified events, and there is a distortion of information. The theoretical and methodological basis of the research in question is based on the general scientific principles of historicism, integrity and scientific objectivity, implemented through retrospective, problem-chronological, oral-historical methods and the method of socio-cultural analysis. The use of the above principles and methods helped to eliminate non-objectivity and avoid bias in conducting a thorough scientific analysis of the activity of student construction brigades of higher educational institutions of Kharkiv region in the second half of the 1950s – 1991. Thus, the participants of the first period were mainly driven by the romantic appeal, and the opportunity to bring benefits to society. Further, a factor such as the ability to improve the financial standing as well as gain and apply the organizational and work experience becomes increasingly important. Analysis of the selection criteria of student detachment members makes it possible to state that student construction brigades provided genuine training of specialist skills and personnel reserve. At the same time, the change in basic organizational principles, namely voluntariness, production and organizational independence, became the start of the crisis of student construction brigades. This is the focus of the third section of thesis research. Gradually, student brigades ceased to have predominantly construction specificity, and specialized student work teams emerged, which were supposed to solve national economic problems in various fields and spheres of economy. This facilitated the professional training of students, as well as the development of their creative abilities, which resulted in the introduction of scientific and technical bureaus for the development and implementation of innovative ideas and best practices. All this has contributed to the effective involvement of students as an additional workforce for the rapid development of the economy of the entire Soviet Union and individual regions. Additionally, in this section of the thesis research the author carried out a detailed analysis of the health care system of student brigade members, organization of preventive measures as well as identified the causes of violations of the safety and labor protection rules, which led to injuries and fatal cases. The researchers previously identified the following causes of both safety and labor protection rules: violations of industrial sanitation and the principle of voluntary formation of student brigades, reducing the level of attention due to exhaustion, involving student girls and underage children in complex and dangerous construction processes. In the fourth section of the thesis research, the features of the contractual campaign, the efficiency of the production process of student construction brigades, the introduction of new incentives and forms of organizing student construction brigades as well as the calculations performed through formalism, the lack of a scientific approach, etc. are revealed. Crisis phenomena, such as bribery, falsification of figures, theft of property, triggered the decline of this movement, which was doomed by the socio-political and economic crisis of the late 1980’s. Thus, the organizational, motivational, production, domestic and other aspects of activity of student construction brigades of Kharkiv region are revealed in the thesis research under consideration.