Шляхи формування професійної мовно-комунікативної компетентності майбутніх фахівців з кібербезпеки: термінологічний аспект

Abstract

Термінологічна компетентність фахівців з кібербезпеки є однією з найважливіших складових їх мовно-комунікативної компетентності. Потреба опанування цієї компетентності обумовлена особливостями спеціальності «Кібербезпека та захист інформації», при якій розуміння загальнонаукових і вузькогалузевих термінів фактично є необхідною умовою професійної реалізації таких фахівців та їхньою можливістю відповідати своїм функціональним обов’язкам і посаді. Без знання загальнонаукової та фахової термінології їм складно розробляти необхідні документи (політики, процедури, інструкції тощо), також неможливо вести комунікацію зі стейкхолдерами, фахівцями з кібербезпеки, з іншими співробітниками своєї організації, із зовнішніми та внутрішніми аудиторами, з представниками структур, які забезпечують кібербезпеку держави (кіберполіція, Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України – CERT-UA тощо), з постачальниками обладнання та програмних засобів з кібербезпеки. Особливостями процесу формування термінологічної компетентності майбутнього фахівця з кібербезпеки в закладах вищої освіти є: 1. Широка сфера професійної діяльності фахівців цієї спеціальності. Так, Держспецзв’язком за підтримки проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України» було розроблено 21 професійний стандарт, які були схвалені Національним агентством кваліфікацій, у кожному з яких є декілька професійних кваліфікацій відповідно до завдань кібербезпеки. 2. Більшість інформаційних джерел з кібербезпеки (стандарти, керівництва, результати досліджень, підручники тощо) є іноземні, їх видають англійською мовою (або іншими мовами Європейського Союзу). 3. Заняття студентів з мовних дисциплін у закладах вищої освіти (ЗВО) відбуваються, як правило, на молодших курсах бакалаврської підготовки, коли студенти ще не мають професійних дисциплін з кібербезпеки. У статті обґрунтовано проблему необхідності формування термінологічної підготовки майбутніх фахівців з кібербезпеки в ЗВО України, сформульовані основні завдання для реалізації та організації цього процесу, а саме створення банку професійних термінів (у тому числі словника професіоналізмів), затвердженому як нормативний документ, здійснено аналіз і фіксацію основних комунікативних ситуацій у професійній діяльності фахівців з кібербезпеки, а також побудову багаторівневої системи підготовки майбутніх фахівців з кібербезпеки. The terminological competence of cybersecurity specialists is one of the most important components of their linguistic and communicative competence. The need to master this competence is due to the specifics of the speciality "Cybersecurity and Information Protection", in which the understanding of general scientific and narrow sectoral terms is actually a prerequisite for the professional realisation of such specialists and their ability to meet their functional responsibilities and position. Without knowledge of general scientific and professional terminology, it is difficult for them to develop the necessary documents (policies, procedures, instructions, etc.), and it is also impossible to communicate with stakeholders, cybersecurity specialists, other employees of their organisation, external and internal auditors, representatives of structures that ensure the state's cybersecurity (cyber police, the Government Computer Emergency Response Team of Ukraine - CERT-UA, etc.), as well as suppliers of cybersecurity hardware and software. The features of the process of forming the terminological competence of a future cybersecurity specialist in higher education institutions are: 4. The wide scope of professional activity of specialists in this speciality. In particular, the State Special Communications Service of Ukraine, with the support of the USAID project "Cybersecurity of Ukraine's Critical Infrastructure", has developed 21 professional standards that have been approved by the National Qualifications Agency, each of which has several professional qualifications in accordance with cybersecurity tasks. 5. Most cybersecurity information sources (standards, guidelines, research results, textbooks, etc.) are foreign and published in English (or other EU languages). 6. Students' classes in language disciplines in higher education institutions (HEIs) usually take place in the junior years of bachelor's training, when students do not yet have professional cybersecurity disciplines. The article substantiates the problem of the need to form terminological training of future cybersecurity specialists in Ukrainian higher education institutions, outlines the main tasks for the implementation and organisation of this process, namely, the creation of a bank of professional terms (including a dictionary of professionalisms) approved as a regulatory document, analyses and records the main communicative situations in the professional activities of cybersecurity specialists, and builds a multi-level system for training future cybersecurity specialists.