Антеградні ендобіліарні втручання у хворих з нерезектабельними злоякісними новоутвореннями жовчно-вивідних шляхів, ускладненими жовтяницею

Abstract

Вступ. Причинами механічної жовтяниці стають доброякісні та злоякісні захворювання органів гепатікопанкреатікодуоденальної зони. Літературні джерела описують розвиток механічної жовтяниціу 15–40 % пацієнтів з жовчно-кам’яної хворобою та у переважної більшості пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями жовчно-вивідних шляхів. Механічна жовтяниця злоякісної етіології зустрічається в 40–67 % пацієнтів. Мета. Вивчити результати використання антеградних ендобіліарних втручань у хворих з нерезектабельними новоутвореннями жовчно-вивідних шляхів, ускладненими жовтяницею. Матеріалі та методи. Проведено аналіз оперативного лікування 62 пацієнтів з нерезектабельними новоутвореннями жовчно-вивідних шляхів, ускладненими механічною жовтяницею, класифіковними за Bishmuth-Corlette в ДУ «ІЗНХ ім. В. Т. Зайцева НАМН України»: холангіокарцинома — I тип пухлини, спостерігалася у 9 (14,52 %) пацієнтів, II тип — у 16 (25,81 %), IIIA тип — у 10 (16,3 %), IIIB тип — у 8 (12,9 %), IV тип — у 13 (20,97 %). Рак дистальних відділів жовчно-вивідних шляхів діагностован у 6 (9,68 %) пацієнтів.У 36 (58,1 %) пациєнтів було встановлено зовнішньовну-трішній чрезшкірний чрезпечінковий холангіодренаж (1 гру-па), — 26 (41,9 %) пацієнтам — зовнішній чрезшкірний чрезпечінковий холангіодренаж (2 група). Результати дослідження. Ускладнення, які пов’язані безпосередньо з виконанням ЧЧХД виявлено у 13 пацієнтів (21,0 %). У 7 (26,9 %) пацієнтів після зовнішнього ЧЧХД та у 6 (16,7 %) після зовнішньо-внутрішнього ЧЧХД (p>0,05). У 5 (8,06 %) пацієнтів спостерігалася часткова міграція холангіодренажу. Міграцію холангіодренажу після ЧЧХД лівої дольової протоки було у 1 (1,6 %) пацієнта. При ЧЧХД правої часточкової протоки холангіодренаж мігрував у 4 (6,4 %) пацієнтів. Холангіт після зовнішньо-внутрішнього ЧЧХД розвинувся у 2 (3,2 %) пацієнтів, який був розрішений завдяки виконання санації та проведенн антибактеріальної терапії. Жовчовитікання у черевну порожнину після ЧЧХД в у 1 (1,6 %) пацієнта, яке розрішено шляхом постановки дренажу більшого діаметра. Спостерігали гемобілію у 2 (3,2 %) пацієнтів. У 3 (4,8 %) випадках постановка зовнішнього ЧЧХД була неефективною. Висновки. При відсутності анатомічних та технічних обмежень ефективніше використовувати зовнішньо-внутрішнє дренування при лікуванні пацієнтів з нерезектабельними новоутвореннями жовчно-вивідних шляхів, ускладненими жовтяницею, який є більш фізіологічним та функціональним. Зовшіньо-внутрішнє ЧЧХД супроводжується меншою частотою ускладнень — 16,7 % у порівнянні з зовнішнім ЧЧХД — 26,9 %, рівень летальності при зовнішньо-внутрішньому ЧЧХД склав 8,33 % у порівнянні з зовнішнім ЧЧХД — 11,54 %.

Introduction. The causes of mechanical jaundice are benign and malignant diseases of the organs of the hepatopancreaticoduodenal zone. Literature sources describe the development of mechanical jaundice in 15-40 % of patients with gallstone disease and in the vast majority of patients with malignant neoplasms of the biliary tract. Mechanical jaundice of malignant etiology occurs in 40-67 % of patients. Aim. To study the results of the use of antegrade endobiliary interventions in patients with unresectable malignant neoplasms of the biliary tract complicated by jaundice. Materials and methods. An analysis of operative treatment of 62 patients with unresectable malignant neoplasms of the biliary tract, complicated by mechanical jaundice, classified according to Bishmuth-Corlette in the State Institution “Zaycev V.T. Institute of General and Emergency surgery of the National academy of medical sciences of Ukraine”: cholangiocarcinoma – tumor type I, observed in 9 (14.52 %) patients, type II – in 16 (25.81 %), type IIIA – in 10 (16.3 %), type IIIB – in 8 (12.9 %), type IV – in 13 (20.97 %). Cancer of the distal biliary tract was diagnosed in 6 (9.68 %) patients. External-internal percutaneous transhepatic cholangiodrainage (group 1) was installed in 36 (58.1 %) patients, external percutaneous transhepatic cholangiodrainage was performed in 26 (41.9 %) patients (group 2). Research results. Complications, which are directly related to the performance of percutaneous transhepatic cholangiodrainage, were found in 13 patients (21.0 %). In 7 (26.9 %) patients after external percutaneous transhepatic cholangiodrainage and in 6 (16.7 %) af-ter external-internal percutaneous transhepatic cholangiodrainage (p>0.05). Partial migration of cholangiodrainage was observed in 5 (8.06 %) patients. Cholangiodrainage migration after percutaneous transhepatic cholangiodrainage of the left lobular duct occurred in 1 (1.6 %) patient. Cholangiodrainage migrated in 4 (6.4 %) patients with percutaneous transhepatic cholangiodrainage of the right lobular duct. Cholangitis after external-internal percutaneous transhepatic cholangio-drainage developed in 2 (3.2 %) patients, which was resolved due to sanitation and antibacterial therapy. Bile leakage into the abdominal cavity after percutaneous transhepatic cholangiodrainage in 1 (1.6 %) patient, which was resolved by placing a larger diameter drain. Hemobilia was observed in 2 (3.2 %) patients. In 3 (4.8 %) cases, the setting of the external percutaneous transhepatic cholangiodrainage was ineffective. Conclusions. In the absence of anatomical and technical limitations, it is more effective to use external-internal drainage in the treatment of patients with unresectable malignant neoplasms of the biliary tract complicated by jaundice, which is more physiological and functional. Deep-internal percutaneous transhepatic cholan-giodrainage is accompanied by a lower frequency of complications - 16.7 % compared to external percutaneous transhepatic cholangio-drainage - 26.9 %, the mortality rate for external-internal percutane-ous transhepatic cholangiodrainage was 8.33 % compared to external percutaneous transhepatic cholangiodrainage — 11.54 %.