Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Анализ разрушения твердосплавного инструмента при врезании
    (НТУ "ХПИ", 2017) Петрусенко, Л. А.; Антонюк, В. С.
    Проведен анализ работ по исследованиям влияния переходных процессов врезания на прочность твердосплавного лезвийного режущего инструмента. Обосновано отсутствие предпосылок для «подскоков сил резания» при врезании. Для объяснения причин хрупкого разрушения твердосплавного режущего инструмента рассмотрены этапы переходного процесса при врезании и проведен анализ уровня напряжений, возникающих в «опасной зоне» передней поверхности инструмента. Доказана возможность превышение уровня напряжений в опасной зоне в момент врезания относительно установившегося периода резания за счёт неблагоприятного направления действия силы резания и меньшего расстояния от вершины клина до «опасной зоны» передней поверхности режущего инструмента.