Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб пошарової побудови виробів зі змінною товщиною шарів на базі тріангуляційної моделі
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Доброскок, Володимир Ленінмирович; Гаращенко, Ярослав Миколайович
    Спосіб пошарової побудови виробів зі змінною товщиною шарів на базі тріангуляційної 3D моделі включає орієнтацію виробу плоскими поверхнями перпендикулярно напрямку побудови, періодичне опускання столу на змінну величину кроку побудови і подальше формування шарів. Величину кроку побудови для шарів, найближчих до плоских поверхонь виробу, перпендикулярних напрямку побудови, коригують в залежності від координат по осі Z (напрямку побудови) плоскої поверхні і шару матеріалу відповідно.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб пошарової побудови виробів з використанням лазерного джерела тепла на базі тріангуляційної 3D моделі
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Доброскок, Володимир Ленінмирович; Гаращенко, Ярослав Миколайович
    Спосіб пошарової побудови виробів з використанням лазерного джерела тепла на базі тріангуляційної 3D моделі включає періодичне опускання платформи на величину кроку побудови і подальше формування шарів. Виконують розподіл шарів матеріалу на послідовні групи. При формуванні шару матеріалу задають набір параметрів керування лазерним промінням для окремих обмежених зон: параметри лазерного проміння для спікання одного шару – зона, отримана в результаті операції різниці зони обробки поточного шару та зони формування матеріалу на глибину групи шарів. Параметри для спікання групи шарів на останньому шарі групи – зона формування матеріалу на глибину групи. Відсутня обробка на попередніх шарах групи – зона формування матеріалу на глибину групи.
  • Ескіз
    Документ
    Адаптивне пошарове розділення 3D моделі виробу в адитивних технологіях
    (Житомирський державний технологічний університет, 2018) Гаращенко, Ярослав Миколайович
    Представлено результати дослідження можливостей адаптивного пошарового розділення вихідної 3D моделі, заданої STL-файлом при формоутворенні виробу за допомогою адитивних технологій. Запропонований спосіб адаптивного розділення 3D моделі дозволяє підвищити продуктивність процесу і регулювати точність виготовлення виробів за допомогою завдання кроку побудови для кожного окремого опускання робочої платформи установки. Крок побудови вибирається з урахуванням щільності розподілу кутів нахилу нормалей поверхонь виробу від вектора напрямку побудови. Оцінка ефективності адаптивного пошарового розділення виконувалася на основі порівняльного аналізу кількості шарів для виготовлення моделей найпростіших геометричних фігур і складних промислових виробів. Пошарове розділення виконувалося з використанням спеціально розробленої підсистеми до системи "Технологічна підготовка матеріалізації складних виробів адитивними технологіями".