Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2011 - 20144

Налаштування

Автор: search.filters.author.Марчук, В. І.

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Технологічне забезпечення якості поверхонь обертання на операціях поверхневого вигладжування
    (НТУ "ХПІ", 2011) Марчук, В. І.; Ткачук, А. А.; Марчук, І. В.
    Запропоновано теоретичну модель та розрахункову схему процесу обробки ППД поверхонь обертання з поздовжньою хвилястістю та макро відхиленнями одноінденторним інструментом пружної дії. Розглянуто її частотні характеристики для різних варіантів спрощення, що задовольняють умови практики. На основі аналізу результатів фізичного моделювання запропоновано визначення технологічної сталості процесу обробки ППД поверхонь обертання зі збуреннями у вигляді хвилястості та макровідхилень інструментом пружної дії.
  • Ескіз
    Документ
    Технологічні методи зміцнення функціональних поверхонь деталей
    (НТУ "ХПІ", 2013) Марчук, В. І.; Ткачук, А. А.
    Для обґрунтованого вибору способу поверхневого зміцнення необхідно провестианаліз технологічних можливостей відомих способів зміцнення, зокрема за параметрами мікротвердості та напруженого стану поверхневого шару. Досліджено процеси зміцнення поверхневих шарів в ході поверхневого деформування, виявлено можливість забезпечення поліпшення фізико-механічних властивостей поверхні металу внаслідок структурних перетворень, подрібнення зерен, а також формування в поверхневому шарі залишкових напружень стиску, що виникають за рахунок розвитку зрушень в кристалічній ґратці.
  • Ескіз
    Документ
    Прогнозування віброакустичних параметрів підшипника на етапі виготовлення кілець
    (НТУ "ХПІ", 2014) Марчук, В. І.; Марчук, С. В.; Равенець, Л. М.
    Експлуатаційні властивості підшипників кочення залежать не тільки від якості матеріалу заготовок і розмірів складових деталей, а й від мікрогеометричних параметрів робочих поверхонь як то параметрів хвилястості та шорсткості доріжок кочення. В роботі розглядається методика моделювання вібрації підшипника та порівняння значень параметрів вібрацій отриманих розрахунковим шляхом за допомогою математичного моделювання та шляхом експериментальних досліджень на віброакустичній установці DVK. Наведена методика моделювання використовується для прогнозування віброакустичних підшипників на стадії характеристик технологічного проектування.
  • Ескіз
    Документ
    Забезпечення якості та ефективності виготовлення роликів підшипників під час оброблення переривчастим шліфувальним інструментом
    (НТУ "ХПІ", 2014) Марчук, В. І.; Марчук, І. В.; Лук'янчук, Ю. А.
    Вдосконалення процесу виготовлення конічних роликів за допомогою використання прогресивного, переривчастого, шліфувального інструмента (кругів) на операціях чорнового та викінчувального шліфування роликів після їх термічного оброблення, внаслідок чого покращились умови тепло- та стружковідведення від зони різання, що, в свою чергу, дозволило підвищити точність і якість шліфованих поверхонь, знизити температуру різання та збільшити технологічну продуктивність шліфувальних операцій.