Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    The effect of burnishing process on skewness and kurtosis of the scale limited surface
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ferencsik, Viktoria; Varga, Gyula
    In this paper roughness examination and analysis on burnished low alloyed aluminium surfaces are reported, highlighting 2 parameters from the vertical deviations of the roughness profile from the mean line. From the input parameters of the burnishing process, the effect of burnishing force, feed rate, speed and number of passes are investigated. Measurements of the surface topography – before and after burnishing – are conducted on an Altisurf 520 3D measuring device. The generated and calculated values of the machined surface roughness are analysed in detail with the drawing of the conclusions as well.
  • Ескіз
    Документ
    Fe investigation of surface burnishing technology abstract
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ferencsik, Viktoria; Gal, V.
    This paper investigates the finite element analysis of cold forming diamond burnishing process on aluminium alloy, where the input parameters are force, feed rate and speed, as an output parameter the changing of surface roughness is analysed. This lifetime increasing process effectively reduces roughness, improves shape correctness, and increases the hardness of the sub-surface area. Machining simulation of the turned surface before burnishing is based on the real model, corresponding to the measured values, by using DEFORM-2D software in order to validate the improvement of surface quality with numerical values too.
  • Ескіз
    Документ
    Examination of residual stresses on diamond burnished cylindrical surfaces
    (НТУ "ХПИ", 2017) Varga, Gyula; Ferencsik, Viktoria
    Cold plastic finish manufacturing methods such as surface rolling, burnishing and surface hardening with shot peening play important role in the lifetime increasing manufacturing as compressive residual stress remains in near surface layers of the workpiece. This paper deals with examination of changing of residual stress caused by burnishing using diamond tipped tools. The diamond burnishing executed on outer cylindrical surfaces is a finishing manufacturing operation which results high accuracy and fine surface texture. The aim of the examinations was to determine how the burnishing speed, feed rate and burnishing force has affect on the residual stresses in case of diamond burnishing of low alloyed aluminium shafts. The Taguchi type Factorial experiment design was used for planning of experiments. The measurement of residual stresses was performed by an X-ray diffraction method. The evaluation of measured results was done by a specially specified ratio to determine the parameter set which results the best residual stress values in between the given range of technological parameters.