Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Analyzing the effect of the tool pass number and the direction of sliding burnishing on surface roughness
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Nagy, Antal; Varga, Gyula
    Nowadays, the concern of environmental protection is becoming more and more important in production as well. They often contribute to this by reducing or eliminating the amount of coolants and lubricants, or by using alternative machining methods. One of them is burnishing, which makes a positive effect on surface integrity, while reduces the environmental load. In this paper we examined the change in surface roughness achieved by burnishing after turning on a corrosion-resistant steel workpiece, where the number of burnishing passes and burnishing direction were changed. The results showed increased smoothness, bearing capacity and dimensional stability by increasing the number of passes from 1 to 2, however, the 3 times repetition did not show any additional favorable improvement on the surfaces. In case of the forward-backward-forward burnishing directions, further chipping occurred, in other cases the effect of the directions was negligible on the amplitude roughness parameters, but considerable on the parameters characterizing the roughness peak. The greatest improvement was achieved with the backward-forward settings.