Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Пристрій для здійснення електроерозійного шліфування зі змінною полярністю електродів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Стрельчук, Роман Михайлович
    Використання пристрою для здійснення електроерозійного шліфування с змінною полярністю електродів забезпечує можливість обробки різних важкооброблюваних матеріалів з більш високою продуктивністю і якістю обробки з високою стійкістю абразивних інструментів.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз схеми обробки складнопрофільних оболонок обертання
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Олійник, С. Ю.; Калафатова, Л. П.
    У статті розглядаються проблеми точності обробки складнопрофільних маложорстких деталей. З метою підвищення точності шліфування виконується дослідження операційної схеми обробки тонкостінної оболонки. Моделювання похибки профілю на операції остаточного шліфування було виконано для традиційної схеми обробки, на токарному верстаті з агрегатною шліфувальною головкою і системою прямого копіювання, і для схеми обробки на обладнанні, яке оснащене механізмом з паралельними структурами. Використана модель базується на математичному описі процесу утворення похибки обробки за допомогою рівнянь відносного руху технологічних баз оброблюваної заготовки і точки контакту робочої поверхні круга із заготовкою. Розрахунки довели, що запропонована схема обробки та технологічне обладнання дозволять виключити похибку установлення, виконати обробку з необхідним кутом розвороту осі круга, підвищити жорсткість технологічної системи і забезпечити точність обробки зовнішнього контуру деталі.
  • Ескіз
    Документ
    Керамоматричні композиційні матеріали для виготовлення алмазно-абразивного інструменту
    (Публічне акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут вогнетривів ім. А. С. Бережного", 2017) Федоренко, Дмитро Олегович; Федорович, Володимир Олексійович; Федоренко, Олена Юріївна; Дайнеко, Катерина Борисівна
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи підвищення ефективності обробки складнопрофільних виробів із крихких неметалевих матеріалів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Калафатова, Л. П.
    Визначені шляхи підвищення ефективності шліфування виробів – оболонок складної форми з кераміки і ситалів, що пов’язані із забезпеченням вібростійкості технологічної системи обробки. Для конкретних умов завдяки використанню розробленої узагальненої математичної моделі формування похибки профілю при механічній обробці встановлені пріоритетні напрямки підвищення жорсткості елементів технологічної системи, серед яких провідне значення мають конструкція заготовки, недоліки технології заготівельних операцій і особливості використаних верстатних систем. Для вирішення завдання запропоновано удосконалення існуючої технології отримання заготовки; перехід на оброку оболонок на верстатах х ЧПК; можливість використання технології 3D-друку при виробництві точних складнопрофільних деталей з кераміки.