Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20131

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.механика линейная

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Учет анизатропии свойств в модели межслойного разрушения при сверлении композиционных материалов
    (НТУ "ХПИ", 2013) Булыгина, С. Л.; Хавин, Геннадий Львович
    Рассмотрена задача появления и развития трещины расслоения при сверлении слоистых композиционных материалов, с учетом анизатропии свойств обрабатываемого материала. Модель локального разрушения, базирующаяся на применении линейной механики разрушения, совместно с известным и эмпирическими зависимостями использована для рационального выбора режимных параметров сверления эпоксидного углепластика. Показано, что учет анизатропии свойств накладывает более жесткие ограничения на величину подачи, чем для изотропной модели.