Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 21

Спосіб комбінованої обробки матеріалів
(ДП "Український інститут промислової власності", 2011) Грабченко, Анатолій Іванович; Пижов, Іван Миколайович; Федорович, Володимир Олексійович; Узунян, Матвій Данилович; Стрельчук, Роман Михайлович
Спосіб комбінованої обробки матеріалів, що включає процес обробки у декілька етапів, при цьому використовують струмопровідні алмазні круги, ріжучі властивості яких відновлюють в процесі обробки шляхом електроерозійної дії, що керує, на матеріал зв'язки і алмазні зерна в середовищі діелектрика, який відрізняється тим, що на всіх етапах обробки використовують один і той же крупнозернистий алмазний круг, причому етап чорнової обробки ведуть з енергією одиничних електричних імпульсів не нижче ніж 10-3 Дж, на етапі чистової обробки енергію одиничних електричних імпульсів приймають не вище ніж 10-4 Дж, а на етапі прецизійної обробки процес електроерозійної дії переривають.
Матеріал абразивного круга
(ДП "Український інститут промислової власності", 2012) Грабченко, Анатолій Іванович; Пижов, Іван Миколайович; Федорович, Володимир Олексійович
Матеріал абразивного круга містить металеву зв'язку, зерна мікропорошків алмазу, на поверхню яких нанесено рельєфне товстошарове металеве покриття.
Спосіб правки торцевих абразивних кругів на шліфувальних верстатах з вертикальним шпинделем
(ДП "Український інститут промислової власності", 2013) Грабченко, Анатолій Іванович; Пижов, Іван Миколайович; Кравченко, Сергій Іванович; Клименко, Віталій Григорович
Спосіб правки торцевих абразивних кругів на шліфувальних верстатах з вертикальним шпинделем, при якому використовують алмазний олівець, встановлений на столі верстата, а зону правки охолоджують за допомогою рідинного змащувально-охолоджувального технологічного середовища. Використовують ванну з розташованою в ній плитою з системою технологічних пазів і отворів, алмазний олівець встановлюють в плиті, висоту вильоту його робочої поверхні над рівнем плити приймають не менше 0,1 мм, ванну заповнюють рідинним змащувально-охолоджувальним технологічним середовищем, останнє примусово подають у внутрішню порожнину круга через систему технологічних пазів і отворів в плиті за рахунок використання методу сполучених посудин, причому його рівень у ванні забезпечують вище за рівень робочої поверхні олівця на величину не менше 5 мм.
Плоскошліфувальний верстат
(ДП "Український інститут промислової власності", 2013) Грабченко, Анатолій Іванович; Пижов, Іван Миколайович; Клименко, Віталій Григорович
Плоскошліфувальний верстат містить електрично ізольовану від корпусу, розташовану вертикально і пов'язану з приводом головного руху за допомогою ремінної передачі шпиндельну головку, яка має можливість фіксованого повороту навколо горизонтальної осі у напрямі подовжнього переміщення столу, встановлену на столі ванну, в якій знаходиться пристосування, робоча частина якого призначена для розміщення правлячого катода і оброблюваних виробів, при цьому ширина робочої частини пристосування, призначена для розміщення оброблюваних виробів, прийнята менше діаметра шліфувального круга, система очищення технологічної рідини, регульований пристрій для подання її у ванну, а також зливу з останньої.
Пристрій для подачі технологічної рідини в зону шліфування
(ДП "Український інститут промислової власності", 2013) Грабченко, Анатолій Іванович; Пижов, Іван Миколайович; Клименко, Віталій Григорович
Пристрій для подачі технологічної рідини в зону шліфування містить торцевий шліфувальний круг, встановлений на змінній оправці і закріплений за допомогою різьбового з'єднання з використанням шайби, стакан, зовнішня торцева поверхня якого знаходиться в механічному контакті з базовим торцем круга, а бічна внутрішня поверхня нахилена до осі обертання круга під гострим кутом, причому порожнина стакана сполучається з внутрішньою порожниною круга за допомогою наскрізних пазів. Стакан виконаний як одне ціле зі змінною оправкою, його зовнішній торець є базовою поверхнею для установки шліфувального круга. На торці шайби, який сполучається з внутрішнім торцем круга, а також на утворюючих напрямного циліндричного поясочка змінної оправки утворені не наскрізні по глибині пази. Пази на шайбі виходять в радіальному напрямку у внутрішню порожнину круга, а пази на циліндричному поясочку виконані таким чином, що з одного боку вони виходять у порожнину стакана, а з другого сполучаються з радіальними пазами на торці шайби.
Тенденції удосконалення алмазно-абразивних інструментів та інструментальних модулів плоского торцевого шліфування
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Гуцаленко, Юрій Григорович
Знос інструментів з PcBN із покриттями (TiAlSiY)N, Mo₂N/CrN
(НТУ "ХПІ", 2018) Манохін, Андрій Сергійович; Клименко, Сергій Анатолійович ; Копєйкіна, М. Ю.; Береснєв, В. М.; Столбовий, В. О.
Розглянуто знос інструментів з PсBN "борсініт" із захисними покриттями – багатокомпонентним (TiAlSiY)N і багатошаровим, який складається з шарів Mo₂N і CrN, при точінні загартованих сталей. Показано, що використання покриття системи Mo₂N/CrN підвищує стійкість інструменту на 25%, а покриття (TiAlSiY)N – до 66%.
Оцінка циклічної міцності субмікрокристалічної сталі СТ20
(НТУ "ХПІ", 2017) Симонова, А. А.
Розглянуто методи визначення циклічної міцності. Отримано експериментальні значення та побудовано криви втоми для субмікрокристалічної сталі Ст20, що отримана методом всебічного кування, а також після механічної обробки із різними режимами різання. Запропоновано алгоритм для побудови діаграми граничних напружень у ППП ANSYS Workbench, який дозволяє робити оцінку опору втомі для циклів з різними коефіцієнтами асиметрії.
Наукові передумови алмазного шліфування тонкостінної оболонки з кераміки або сапфіру для виготовлення багатошарової головки протезу кульшового суглобу людини
(НТУ "ХПІ", 2016) Мельник-Кагляк, Н. О.; Сохань, С. В.
Виготовлення протезів головок кульшових суглобів з підвищеними експлуатаційними характеристиками, є актуальною задачею. Підвищення цих характеристик можна досягти за рахунок виготовлення головок багатошарової конструкції. Для виготовлення даної конструкції, розроблено кінематичну схему алмазного шліфування, згідно з якою було виконано моделювання схеми контакту "інструмент-заготовка". Проведено моделювання напружено-деформованого стану головки багатошарової конструкції, визначено мінімальну товщину керамічної (сапфірової) оболонки. Визначено номенклатуру шліфувального інструменту, придатного для виготовлення оболонок стандартного розмірного ряду. Досліджено область варіації взаємного розміщення інструмента та заготовки під час обробки. Експериментально встановлені силові параметри процесу обробки за умови сталості величини зрізуваного об’єму.
Моделювання та прогнозування технологічних параметрів засобами штучних нейронних мереж
(НТУ "ХПІ", 2012) Вислоух, С. П.
Виконано аналіз методів параметричного моделювання при розв’язанні задач технологічної підготовки виробництва. Пропонується в задачах моделювання та прогнозування технологічних параметрів використовувати штучні нейронні мережі. Наведено приклади застосування пакету MatLab, системи NeuroSolutions та створеної системи моделювання для прогнозування технологічних параметрів, що вказують на ефективність та доцільність використання штучних нейронних мереж при розв’язанні технологічних задач.