Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Моделювання взаємодії інструменту з деталлю при електроерозійному алмазному шліфуванні зі змінною полярністю електродів в зоні різання
    (Українська інженерно-педагогічна академія, 2021) Стрельчук, Роман Михайлович
    Зона контакту являє собою область взаємного проникнення різальних крайок в оброблюваний матеріал і виступів матеріалів в проміжки між зернами. До параметрів стану зони відносяться її розміри і форма, співвідношення зрізаної і незріаної частин металу в кожній області зони, фізичні процеси формоутворення в тому числі: стружкоутворення, тепловиділення, пластичні деформації оброблюваного матеріалу, знос і руйнування інструментального матеріалу, фізичний і хімічний вплив на матеріали мастильно-охолоджувальної рідини. До вихідних змінним зони відносяться сили різання, параметри теплового потоку, поля ріжучих поверхонь і полів вторинних процесів, швидкість зносу абразивного матеріалу і ряд інших змінних. Розподіл теплових потоків, фізико-механічні властивості оброблюваного та інструментального матеріалів в зоні контакту. У статті розглянуто аналіз закономірностей видалення матеріалу, роботи і руйнування, одиничних а6разівних зерен. Вирішення цих питань в комплексі з відомими з літератури залежностями дозволило розглянути баланс переміщень у технологічній системі, розробити динамічні моделі видалення матеріалу і зносу інструменту, уточнити існуючі методики аналітичного розрахунку параметрів шорсткості поверхні і точності форми. Вид отриманих співвідношень безпосередньо показує, що значна частина стружок освічених ріжучими крайками, що контактують з шорсткою поверхнею заготовки, є короткими і не стикаються зі зв'язкою до відриву від тіла заготовки навіть без урахування їх усадки. Отримані співвідношення можуть бути використані і при вирішенні відповідних завдань шліфування периферією круга, наприклад, круглого шліфування. При більш чіткому описі процесу необхідно безпосередньо застосовувати нестаціонарне уявлення з урахуванням додаткових нестаціонарних, внесених траєкторіями різальних крайок як функції кута повороту круга і деталі в процесі їх взаємодії.
  • Ескіз
    Документ
    Вибір параметрів шліфування плазмових покриттів при багатокритеріальній оптимізації технологічного процесу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Тонконогий, В. М.; Рибак, О. В.
    Для постановки задачі вибору технологічних параметрів шліфування плазмових покриттів розглянуто низку умов, що гарантують необхідну якість обробленої поверхні. Критерії оптимальності визначені на основі аналізу продуктивності процесу обробки, а також втрат матеріалу покриття на припуски. Згідно з побудованою математичною моделлю процесу шліфування, представлено цільові функції, варіативні параметри та систему обмежень для даної задачі.
  • Ескіз
    Документ
    Вибір параметрів шліфування плазмових покриттів при багатокритеріальній оптимізації технологічного процесу
    (НТУ "ХПІ", 2018) Тонконогий, В. М.; Рибак, О. В.
    Для постановки задачі вибору технологічних параметрів шліфування плазмових покриттів розглянуто низку умов, що гарантують необхідну якість обробленої поверхні. Критерії оптимальності визначені на основі аналізу продуктивності процесу обробки, а також втрат матеріалу покриття на припуски. Згідно з побудованою математичною моделлю процесу шліфування, представлено цільові функції, варіативні параметри та систему обмежень для даної задачі.
  • Ескіз
    Документ
    Прогнозування надійності інструментів збірної конструкції
    (НТУ "ХПІ", 2017) Клименко, Г. П.; Квашнин, В. В.
    Математична модель для визначення надійності модульних інструментів за допомогою методу резервного копіювання. Ми розглядаємо три типи забезпечення: завантаженого, розвантаженого та легкий. Залежності, отримані для розрахунку надійності ріжучих інструментів, використовуваних для прогнозування їх ефективності. Математична модель надійності модульної причіпної фабрики розроблена як системи. Визначено стратегію заміни ріжучих елементів млина для досягнення доцільного рівня її надійності, яка визначається критерієм приведених витрат.
  • Ескіз
    Документ
    Розрахунок залишкових напружень в поверхневому шарі деталі після алмазного вигладжування
    (НТУ "ХПІ", 2017) Рязанова-Хитровська, Наталія Володимирівна; Пижов, Іван Миколайович; Пупань, Лариса Іванівна
    Проведено дослідження напружено-деформованого стану поверхневого шару зони контакту алмазного вигладжувача із оброблювальною деталлю. Особливу увагу приділено встановленню виду та значень залишкових напружень в поверхневому шарі деталей у статиці. Використовуючи літературні данні встановлені математичні формули для находження значень залишкових напружень в поверхневому шарі після алмазного вигладжування в залежності від величини еквівалентних напружень.