Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2014 - 201922020 - 20243

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.програмне забезпечення

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Публікація
    Моделювання надійності ріжучого інструменту при токарній обробці деталей
    (Донбаська державна машинобудівна академія, 2022) Клименко, Галина Петрівна; Заковоротний, Олександр Юрійович; Васильченко, Ю. В.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт модуля № 2 з дисциплін "Автоматизовані системи графіки", "Основи програмування інженерних систем графіки" та "Теорія 3D моделювання"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кобець, Олена Валентинівна; Козакова, Наталія Віталіївна; Третяк, Тетяна Євгенівна
    Робота в графічному пакеті AutoCAD є однією з найбільш затребуваних у наш час систем для ПЕОМ, оскільки вона орієнтована на автоматизоване проектування у машинобудуванні. З досвіду спілкування з представниками підприємств машинобудівної галузі України, перед якими стоять завдання автоматизації конструкторських і технологічних робіт, відомо, що АutoCAD отримав широке застосування через наявність широкої бази даних, які використовують закордонні партнери. Метою цих методичних вказівок є надання навичок роботи з базовими 2D-командами, а також з налаштування робочого середовища та оформлення креслення у пакеті AutoCAD студентам денної, заочної та дистанційної форм навчання спеціальності 131 – «Механічна інженерія».
  • Ескіз
    Документ
    Уніфіковане гнучке моделювання неевольвентних зубчастих передач
    (ТОВ "Планета-Прінт", 2020) Третяк, Тетяна Євгенівна; Шелковий, Олександр Миколайович; Гуцаленко, Юрій Григорович; Мироненко, Олександр Леонідович; Мироненко, Сергій Олександрович
  • Ескіз
    Документ
    Розробка програмного забезпечення автоматизованого контролю комплексного показника санітарно-гігієнічних факторів
    (НТУ "ХПІ", 2015) Поперека, К. Д.; Костенко, В. Л.
    У роботі проведено дослідження з розробки спеціалізованого програмного забезпечення автоматизованого контролю комплексного показника санітарно-гігієнічного стану робочої зони, описано алгоритм та структурну схеми програми, яка дозволяє в автоматичному режимі досліджувати нормовані параметри, прискорити процес вимірювання, а також обробити виміряні дані й оцінити їх невизначеність.
  • Ескіз
    Документ
    Програмно-апаратний комплекс діагностики металообробної технологічної системи
    (НТУ "ХПІ", 2014) Залога, В. А.; Ганорний, В. В.; Тур, А. М.
    Контроль і діагностування стану металообробної технологічної системи є одним з найбільш важливих завдань автоматизованого виробництва. У статті розглядається один з таких програмно-апаратних комплексів, призначений для контролю стану металообробної технологічної системи. Комплекс дозволяє: контролювати якість виготовлення деталі; прогнозувати момент підналагодження або заміни інструменту; визначати напрацювання верстата до зупинки його на ремонт, а також і причину ремонту.