Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2018 - 201912020 - 20222

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.face milling

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Face milling of stell with octagonal insert
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Makkai, Tamas
    Face milling is often used to create flat surfaces, since when used as finishing, a suitable surface roughness can be achieved by fulfilling the specified dimension and tolerance requirements. In addition, high productivity can be reached by choosing the appropriate parameters of the cutting process. The cutting data also affect the cutting force and the wear of the tool, and another consideration is that the resulting vibrations can deteriorate the microgeometry of the surface. Several insert shapes are available for face milling. Experiments were carried out with a milling head equipped with a single octagonal insert. The effect of increasing the feed per tooth was examined through the cutting force components, while keeping the cutting speed and depth of cut fixed. The changes in the specific cutting force components were also analysed.
  • Ескіз
    Документ
    Analysis of the change in roughness on a face-milled surface measured every 45° direction to the feed
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Nagy, Antal; Kundrak, Janos
    In this article, we analyze the difference (inhomogeneity) of the roughness values measured on a nonalloy carbon steel surface milled with a parallelogram-shaped (κr = 90°) insert as a function of the the tool movement direction and the relative position of the examining points on the workpiece surface. The characteristic distribution of roughness and the magnitude of the deviations were examined by measuring at selected points along several planes on a surface characterized by the movement conditions of the workpiece and the symmetrically arranged tool perpendicular to the machined surface, which formed double milling marks. The selected points mark the lines with specified inclinations with respect to the feed direction, and their measured values were compared. In these directions, the magnitude of the difference in roughness measures was obtained.
  • Ескіз
    Документ
    Технологическая динамика широкоуниверсальных фрезерных станков
    (Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2018) Оргиян, А. А.; Минчев, Роман Михайлович
    Технологическая динамика широкоуниверсальных фрезерных станков. В статье рассмотрены задачи виброустойчивости широкоуниверсальных фрезерных станков при торцевом фрезеровании. Показано, что расчеты колебаний с учетом только значений статической жесткости являются весьма приближенными. Для уточнения расчетов следует пользоваться элементами матриц линейной и угловой жесткостей. Приведены предельные значения глубины резания и подачи при устойчивом резании. Изучены зависимости колебаний от скорости вращения шпинделя и зубцовой частоты.